В "Метінвесті" пояснили, як квоти ЄС можуть вплинути на українську металургію
Українська металургія після нової хвилі російських атак опинилася у критичному стані, а її майбутнє залежить не лише від фізичного відновлення заводів, а й від умов доступу до ринку ЄС.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на інтерв'ю генерального директора "Групи Метінвест" Юрія Риженкова виданню Financial Times.
Одним із ключових ризиків у "Метінвесті" називають скорочення європейських квот на українську сталь більш ніж на 50%.
Останні російські атаки призвели до зупинки металургійних гігантів "Метінвесту" – "Запоріжсталь" та "Каметсталь": зараз, за словами Риженкова, розбирають завали та оцінюють стан активів, щоб визначити можливість безпечного відновлення виробництва. Але криза галузі почалася значно раніше, каже він. До повномасштабної війни металургія забезпечувала майже 10% ВВП України та близько третини експорту. Ці показники зменшилися після втрати підприємств на Донбасі та металургійних активів у Маріуполі у 2022 році. Однак галузь все ще забезпечувала понад 7% ВВП та більш як 20% українського експорту. Зараз ситуація зовсім інша, каже Риженков: технічно металургійні підприємства можна відбудувати, але головне питання – чи матиме відновлена українська металургія можливості для збуту своєї продукції.
"Щоб українська металургія могла відновитися після війни, нам потрібно розуміти, чи є ми частиною ширшого європейського ринку", – заявив він. За його словами, останні рішення ЄС змушують бізнес сумніватися у доцільності нових інвестицій у металургію. Одним із таких рішень стали нові квоти на постачання сталі: як зазначив Риженков, попри угоду про асоціацію та попередні домовленості про доступ до європейського ринку, квоти для української сталі були скорочені більш ніж на 50%. Хоча Україна протягом останніх років і так експортувала до ЄС значно менше сталі, ніж до війни. Нові правила ЄС, які набули чинності 1 липня, майже вдвічі скоротили безмитні квоти на імпорт сталі, а поставки понад встановлені обсяги обкладаються 50% митом. За оцінкою GMK Center, квота для України на рівні близько 1 млн тонн означає приблизно 60% скорочення експорту порівняно з 2025 роком. "Якщо ви хочете підтримати країну, краще дати можливість її промисловості працювати й сплачувати податки. Ці кошти посилюватимуть обороноздатність і економіку країни. Це ефективніше, ніж гранти чи пільгові кредити", – переконаний Риженков. За його словами, відсутність зрозумілих перспектив доступу до ринку ЄС безпосередньо впливає на рішення про відновлення та інвестиції в українські підприємства.
"Якщо ви не дасте нам надії, тоді немає сенсу в існуванні промисловості та її відновленні. Це знищить одну з важливих опор української економіки", – сказав СЕО "Метінвесту", звертаючись до європейських політиків. Він також наголосив, що українські металурги працюють у принципово гірших умовах, ніж більшість конкурентів на ринку ЄС: через постійні обстріли, перебої з логістикою та електропостачанням, високі енергетичні витрати й дефіцит персоналу.
Понад 8,5 тис. працівників "Метінвесту" мобілізовані до Сил оборони. Тому, на думку Риженкова, застосовувати до української металургії ті самі умови, що й до виробників із країн, які не перебувають у стані війни, некоректно. Він також зауважив, що криза галузі має прямі наслідки і для промислових міст.
"У Запоріжжі "Запоріжсталь" є одним із найбільших роботодавців, у Кам’янському аналогічну роль відіграє "Каметсталь", а у Кривому Розі зайнятість значною мірою забезпечують "АрселорМіттал Кривий Ріг" та гірничо-збагачувальні комбінати Метінвесту. Якщо зупинити металургійні підприємства, економіка цих міст значною мірою теж зупиниться", – наголосив Риженков.
У "Метінвесті" вважають, що відновлення галузі має відбуватися у межах інтеграції України до спільного європейського ринку. Компанія продовжує розглядати Європу, Середземноморський і Чорноморський регіони як ключові ринки та планує відновлювати вертикальну інтеграцію європейських активів з українськими підприємствами після стабілізації ситуації.
Як повідомлялось раніше, нові захисні квоти ЄС на імпорт сталі можуть суттєво вдарити по українській металургії, яка залишається одним із ключових джерел валютної виручки та податкових надходжень для держави під час війни.
