Як держава змінює правила тривог і логістику через атаки РФ
На тлі щоденних масованих атак Росії на склади, супермаркети, порти та транспортну інфраструктуру влада екстрено готує комплекс заходів для підтримки економіки. Профільні відомства анонсували цілодобову допомогу, децентралізацію складів, спрощення податкового контролю та нові безпекові правила роботи.
Які рішення вже ухвалила влада на тлі атак на логістику та на яку допомогу може розраховувати бізнес – читайте в матеріалі РБК-Україна нижче.
Контекст
РФ вже понад тиждень щоденно атакує Київ та область реактивними дронами, під ворожий удар потрапили десятки бізнесів. Дрони атакують склади прокуктових супермаркетів, маркетплейсів, книжкових видавництв, фармкомпаній.
Під атакою поштові оператори та міжнародні компанії. Майже щоденно про прильоти повідомляє "Нова пошта", по Україна розбиті "Епіцентри", а вчора під атакою опинився і завод "Кока-Кола" у Броварах.
В умовах постійних обстрілів та повітряної тривоги бізнес зупиняє роботу. За чинними правилами, під час тривоги заборонена робота, зокрема, ТРЦ. У Києві в тривогу, яка може оголошуватися понад 10 разів на день і тривати годинами, з обмеженнями працює метро.
Враховуючи нову тактику ворожих обстрілів Кабмін анонсував зміни щодо тривог та роботи бізнесу. Зокрема, тривогу розділять на два типи: жовтий та червоний. В "жовту" тривогу бізнесу дозволять працювати, а Києву пропонують відновити повноцінну роботу метро. В червону тривогу все як і раніше має зачинятися.
Детальніше про нововведення читайте в окремому матеріалі РБК-Україна.
Зеленський зустрівся з представниками ритейлу
2 вересня президент Володимир Зеленський провів зустріч з бізнесом – із власниками, керівниками й директорами найбільших продуктових і будівельних супермаркетів, гіпермаркетів та маркетплейсів. Головною темою стала робота бізнесу та логістики в умовах нових атак з боку РФ.
Головні домовленості та ініціативи:
- Розширення підтримки: Мінекономіки, Мінфін, НБУ та Офіс президента мають підготувати рішення щодо розширення програм підтримки для бізнесу, зокрема пільгового кредитування для великих підприємств, які наразі не підпадають під його умови.
- Оперативний центр: При Міністерстві економіки та довкілля буде створено окремий центр для збору оперативної інформації про проблеми підприємців.
- Логістика та склади: Запропоновано створити митні склади в прикордонних країнах ЄС для зберігання товарів. Також плаують спростити оренду комунальних і державних складів та сформувати перелік логістичних хабів.
- Захист і бронювання: Міноборони та Мінекономіки мають опрацювати питання захисту критично важливих логістичних хабів і бронювання водіїв.
- Безпека та правила: Під час зустрічі обговорили умови роботи під час тривог, зокрема новий підхід до оповіщень, напрацьований урядом, військовими та ДСНС, а також дерегуляцію відновлення розподільчих комплексів і дефіцит кадрів.
Податкова про підтримку бізнесу
Державна податкова служба розробила комплекс податкових заходів для допомоги підприємствам, які зазнали руйнувань внаслідок ворожих атак.
За словами очільниці відомства Лесі Карнаух, частина необхідних ініціатив потребує законодавчого врегулювання, проте податківці вже сформували ризик-орієнтований підхід до адміністрування та контролю для спрощення умов роботи постраждалого бізнесу.
Основні заходи ДПС для підтримки постраждалого бізнесу:
- Чітка ідентифікація: У системах податкової створять окремий список підприємств, які документально підтвердили пошкодження, із відповідною позначкою "суб’єкт господарювання, який постраждав внаслідок збройної агресії РФ". Перелік формуватимуть на основі даних ДСНС, військових адміністрацій, місцевої влади, правоохоронців та держреєстрів без необхідності повторного подання довідок від бізнесу.
- Оцінка податкових ризиків: Зменшення оборотів, прибутковості чи податкового навантаження через обстріли не тягнутиме за собою автоматичних запитів або перевірок – спершу з'ясовуватимуться реальні причини пошкоджень.
- Зосереджений контроль: Перевірки постраждалих підприємств проводитимуться лише за наявності реальних ризиків, а їхній обсяг буде максимально зосереджений на конкретному питанні.
- Мінімізація паперової бюрократії: Взаємодія здійснюватиметься через Електронний кабінет без вимагання документів, які вже є в базах ДПС або доступні через міжвідомчий обмін.
- Податковий борг: У разі виникнення боргу ДПС невідкладно повідомлятиме підприємство. Наявність боргу не означатиме автоматичної втрати статусу постраждалого, водночас діятимуть законні процедури його погашення.
- Персональний супровід: Для підприємств із критичними руйнуваннями планують призначати відповідальну особу та залучати Офіси податкових консультантів.
ОВА переходять у цілодобовий режим: для бізнесу відкривають "єдині вікна"
Як повідомив заступник керівника Офісу президента Віктор Микита, через загрози ворога в регіонах України активовано спеціальний протокол реагування ОВА.
Департаменти економіки обласних військових адміністрацій переводяться на цілодобовий режим роботи для комунікації з підприємствами та збереження економічного потенціалу.
Ключові кроки та підтримка для бізнесу від ОВА:
- "Єдине вікно": У кожній ОВА відкриють "єдине вікно" для опрацювання звернень підприємств (контактні телефони публікуватимуться на офіційних ресурсах адміністрацій).
- Децентралізація складів: Спеціальні робочі групи допомагатимуть бізнесу децентралізувати зберігання продукції у громадах, надаючи потенційні локації для оперативного розгортання в найкоротші терміни.
- Підтримка релокації: Підприємствам, які відкривають додаткові чи резервні локації в інших регіонах, гарантують максимальний супровід з боку області та громад щодо територій, комунікацій і логістики.
- Логістичні групи: Спільно з Міністерством з відновлення та ОВА створено робочі групи для забезпечення безперебійної логістики.
- Регулярні консультації: На платформі "Діалог влади та бізнесу" під керівництвом голів ОВА щотижня проводитимуться онлайн-консультації з підприємцями (за потреби кількість нарад збільшуватимуть).
Заява Мінвідновлення
Як заявив очільник Мінвідновлення Микола Калашник, останні атаки РФ демонструють чітку тенденцію: Росія одночасно б'є по морських портах, цивільних суднах, залізниці та прикордонній інфраструктурі, намагаючись зупинити експорт, імпорт і пасажирські перевезення.
Головні цифри та наслідки атак:
- Морський транспорт: Через систематичні обстріли з 22 липня фактично зупинилося судноплавство через порти Великої Одеси. Лише у 2026 році зафіксовано 198 атак на портову інфраструктуру, 95 – на судна в портах та 69 – у морському коридорі. За один місяць РФ атакувала 28 цивільних торговельних суден у портах Великої Одеси та біля узбережжя.
- Залізниця: Від початку повномасштабного вторгнення зафіксовано 6 125 атак на залізничну інфраструктуру (понад 1,5 тисячі – цього року), пошкоджено 509 локомотивів та 249 вагонів. Попри це "Укрзалізниця" продовжує перевезення.
- Пункти пропуску: За останній тиждень РФ чотири рази атакувала ПП на півдні. На кордоні з Молдовою пошкоджено "Виноградівка – Вулканешти", повністю зруйновано інфраструктуру "Табаки – Мирне", атаковано сервісну зону біля "Рені – Джюрджюлешть" (постраждали вантажівки іноземних перевізників). На кордоні з Румунією під удар потрапив пункт пропуску "Орлівка – Ісакча". Роботу пунктів після атак відновлювали в аварійному режимі за 24-48 годин.
Звернення до партнерів та кроки для стійкості:
- Локомотиви та резерви: Партнерів закликали передати локомотиви для залізниці. Також планується заздалегідь формувати резерв мобільної інфраструктури та обладнання для оперативного розгортання на місцях пошкоджень і перенаправлення потоків спільно із сусідніми державами.
- Фонд підтримки транспорту: Партнерів закликають долучатися до новоутвореного Фонду підтримки транспорту (адмініструється Литвою) для цільових внесків на обладнання, мобільну інфраструктуру та відновлення.
Калашник зазначив, що російські удари мають прямий вплив за межами України, зачіпаючи іноземні судна, міжнародних перевізників, європейські маршрути та український аграрний експорт до понад 55 країн світу. Україна працює з партнерами над відновленням, резервами та альтернативними рішеннями.
Читайте також: Як живуть ТРЦ в Києві в суцільні тривоги: що кажуть Lavina, Blockbuster і Mandarin
