Поза межами Львова. Які міста стануть новими експортними воротами України після війни?
Через негативну демографію Україна щорічно втрачає сотні тисяч економічно активних громадян, що спровокує спад у роздрібній торгівлі та вдарить по ринку логістики. Проте завдяки універсальності сучасні склади зможуть уникнути простою та переорієнтуватися на обслуговування експортних потоків.
Як скорочення ритейлу змінить логістику та куди розвернеться ринок після війни, читайте у матеріалі РБК-Україна.
Головне:
- Від'ємна демографія: на рік Україна втрачає 400-500 тисяч економічно активного населення, через що обсяги національної економіки скорочуються.
- Ризик перенасичення: за умов постійного скорочення кількості споживачів насичення ринку складської нерухомості може настати вже за півтора-два роки.
- Універсальність складів: логістичні комплекси класу А мають високу гнучкість, що дозволяє їм працювати як на імпорт, так і на експорт.
- Потенційні експортні вузли: Рівне та Луцьк (шлях на Польщу), Чернівці (на Румунію), Одещина (порти) та Дніпро (хаб для відновлення півдня).
Читайте також: Росія б'є по складах АТБ і "Нової пошти": чи чекати перебоїв з продуктами і доставкою Демографічна пастка для ритейлу
Через високу імпортозалежність української економіки реальний попит на ринку складської нерухомості наразі формують переважно імпортери. Це означає, що більшість великих логістичних об'єктів будується саме під ввезення товарів із-за кордону.
Така ситуація може викликати дефіцит експортних складських потужностей, які знадобляться країні після відновлення національного виробництва. Проте головна проблема ринку криється не в можливому інфраструктурному дефіциті, а в постійному скороченні населення країни.
"Інфраструктурний дефіцит на сьогодні не загрожує, тому що, на жаль, економіка України стискається в обсягах і розмірах. Все це відбувається через від'ємну демографію: на рік Україна втрачає 400-500 тисяч економічно-активного населення", – пояснює СЕО Бюро інвестиційних програм, засновник платформи GreenInvest Олександр Бондаренко.
Через це, зазначає експерт, ритейлери та дистриб'ютори будуть змушені знижувати обсяги товарних залишків на складах через падіння продажів. Це потягне за собою спад попиту на нову складську нерухомість та призведе до насичення ринку вже через півтора-два роки.
Читайте також: Великий переділ супермаркетів: хто скуповує регіональні мережі в Україні Майбутній розворот на експорт
Сучасні логістичні комплекси можуть згладити ситуацію на українському ринку завдяки своїй прихованій універсальності. Зокрема, об'єкти класу "А" мають високу технічну гнучкість і здатні обслуговувати як імпортні, так і експортні потоки.
"Якщо говорити про формат складу класу "А", то там передбачено певну гнучкість, висоту прольотів, навантаження на підлогу, доки. Тобто "мінімальна універсальність" закладається де-факто в складах класу "А", навіть якщо про майбутній експорт ніхто вголос не говорить", – вказує комерційний директор GDS Анна Анісімова.
Проте, додає експертка, повноцінна перебудова інфраструктури під експорт після завершення війни триватиме щонайменше 3-5 років. Це зумовлено тривалим циклом девелопменту логістичних об'єктів та складнощами із залученням додаткового фінансування.
Читайте також: Крах власника мереж "Домашній маркет" та Mashket: хто наступний у черзі на поглинання
Ключові експортні ворота країни
Після відновлення експорту, за прогнозами Анісімової, найбільший потенціал матиме не лише Львів, але й Рівне і Луцьк – як вузли до польського кордону з менш перегрітою інфраструктурою, та Дніпро – як майбутній хаб переробки і реекспорту для відновлення півдня.
Серед інших потенційних експортних центрів експерти також називають Одеську область – після повноцінного відновлення портової логістики та Чернівецький напрямок, який наразі розглядається як найперспективніший сухопутний маршрут до Румунії.
