Дмитро Остапенко – досвідчений український бізнесмен родом із Одеси. Історія його кар’єри починається в далеких 90-х, коли ще за часів студентства Дмитро влаштувався в цех із фарбами просто, щоб заробити грошей. Проте амбіції молодого хлопця підказали шлях до створення масштабного бізнесу в Україні, а тепер і в Європі та США.
Як відкрити власну справу у 18 років, побудувати міцну сім’ю та успішно все поєднувати читайте в інтерв’ю із засновником компанії Kompozit Дмитром Остапенком.
- Розкажіть про появу компанії.
Все почалось із того, що в університеті треба було десь заробити грошей. Це був 1993 рік. Я пішов до цеху з фарбами різноробочим, але зрозумів, що грузити мішки не хочу. У процесі роботи помітив, що можна заробляти на продажах, але за це тоді ніхто не платив. Я отримував із різниці в ціні.
Місяць я просто ходив вулицями і налагоджував зв’язки, дивився, де використовують і продають фарбу. Одного разу друг мого шефа звернувся із пропозицією представляти його компанію й продавати Києвом фарбу. Внаслідок співпраці ми вже як товариші створили спільне акціонерне товариство, яке успішно росло. Тоді ми називалися Kompozit Service.
Минув рік, і я викупив партнерську частину, долучив брата. Відтоді Kompozit став сімейним бізнесом.
Через кілька років у мене з’явилася ідея створити саме бренд, а не торгувати чужою продукцією. Ми замовляли продукцію на інших заводах в Україні, її робили під нашим брендом, проте якість була не найкращою.
У 2000-му році побудували перший цех із виробництва власної фарби під нашим брендом, проте якість була не найкращою. Це було ризикове рішення, але ми не побоялися. Дуже добре пам’ятаю, що першим власноруч виготовленим кольором був блакитний. Тестову рецептуру я зробив у пластиковій склянці виделкою. Так народилася перша партія.
- На ваша думку, Дмитре, чому Kompozit – унікальна компанія?
Перш за все ми завжди використовували інновації та креатив у роботі. Наприклад, ми одними з перших почали виробляти сніжно-білу фарбу, коли такої ще не було на ринку. Так ми рухалися у всіх аспектах бізнесу: дизайн, тара, брендинг, звісно, сама продукція.
Для мене значущим є те, що Kompozit став ініціатором виготовлення екологічних фарб. Ми відмовилися від додавання свинцю у фарби, згодом почали пропагувати це на державному рівні, бо нам важливо, щоб клієнти не лише отримували хороший продукт, але й берегли своє здоров’я. Сьогодні виробництво фарб в Україні відбувається за європейськими стандартами якості VOC.
Маючи контракти зі світовими постачальниками сировини Dow Chemical і BASF, ми першими отримували інформацію про нові розробки. Завдяки цьому наша компанія має патент на одну унікальну рецептуру фарби в Україні. Її унікальність полягає в тому, що пофарбована поверхня цією фарбою зв’язує токсичний формальдегід із повітря та нейтралізується. Таким чином повітря не стає шкідливим для тих, хто перебуває в приміщенні. Я вважаю, це найголовніше наше досягнення. Багато забудовників відразу звернули увагу на таку інновацію, бо це ще й дуже хороший маркетинговий хід.
Безпека клієнтів та новаторство – це філософія і політика нашої компанії, тому ми пропагуємо це в Україні, Європі, а відтепер будемо і в Сполучених Штатах Америки.
- Які плани маєте на США?
Зараз я тут став членом декількох національних бізнес-клубів і водночас головою одного з них, а саме Board Club Miami. Спочатку він буде для наших українців, які зараз в Америці, а пізніше планую долучати американців. Тому що вони мають цінний досвід у бізнесі, яким можуть поділитися з початківцями.
Аналізуючи бізнес в Америці, я бачу, що мені є куди рости й розвиватися. Найголовніше – на нішу Kompozit тут є попит. Ми можемо принести новинки в ринок Америки. Маю за ціль відкрити виробництво фарб у Штатах через півтора роки та підкорювати новий континент.
- Як працює ваш бізнес в Україні зараз?
Автономно. Мені вдалося зібрати круту команду, якій я повністю довіряю. Звісно, перший місяць повномасштабної війни всі співробітники намагалися зберегти своє життя та своїх близьких. Коли звільнили Київську область та стало більш безпечніше, ми запустили роботу.
Роками вибудовані бізнес-процеси та налагоджена система дозволяє без проблем співробітникам працювати дистанційно. Ми перебудували усі логістичні ланцюги. Сьогодні компанія безперебійно працює: забезпечуємо виробництво сировиною, виконуємо замовлення, відвантажуємо. Наразі головною ціллю є не прибуток, а збереження команди й активів, щоб після нашої Перемоги мати змогу запускатися на повну потужність й відновлювати Україну.
- Чи була у вашому житті людина, яка відіграла значущу роль у становленні вас як бізнесмена?
Не було когось конкретного, проте якусь роль відіграла кожна людина. Мабуть, це ще пов’язано із моїм характером, бо я сам дуже впертий і роблю по-своєму. Від різних людей я брав якийсь позитивний або негативний урок.
У промисловості є стандарт якості ISO 9001. Він каже: "Якщо у вас є задача, в якої мало вхідних даних, і ви не можете вирахувати рішення, то найгіршим буде не ухвалити жодного". Якщо будуть рішення, буде рух. Тому я робив так, як мені підказувала інтуїція, і брав від життя всі можливі уроки.
Якщо говорити про видатних людей, то мені дуже запала в душу фраза Річарда Бренсона, британського бізнесмена: "До біса все! Бери й роби".
- Як вдається поєднувати масштабний бізнес і велику сім’ю?
Для мене робота – це друга сім’я, а оскільки дружина підтримує мене, то все виходить як єдине ціле. Проте потрібно мати власне бажання побудувати бізнес автономним. Звісно, є бізнеси, де людина повинна бути безпосередньо присутньою. Проте, коли ти робиш промисловий бізнес, треба формувати близьку до своїх принципів команду. Лише тоді бізнес буде самостійною частиною життя.
- Як ви проводите своє дозвілля?
Увесь вільний час я віддаю спортивним захопленням. Вони наповнюють мене енергією. У бізнесі я досить ризикова людина, тож і в спорті люблю адреналін. Я займаюсь екстремальними видами спорту, вони дуже круто розвантажують мозок. Якщо комусь після роботи треба випити келих вина чи побути в тиші, то я оберу мотоцикл і швидкість 200-300 км/год.
Я люблю експериментувати по життю, пробувати нове й розуміти, що я це можу. Ця впевненість дуже допомагає в роботі: коли виникають сумніви, згадую, що я зміг раніше, а значить і цю проблему зможемо вирішити.
- Згадайте себе 20 років назад. Яку пораду ви дали би тому Дмитру?
Сказав би: "Купи собі біткоін" (сміється).
- Назвіть три основні принципи, якими ви керуєтеся по життю.
Відкритість, прямолінійність. Деяким людям це не подобається в мені, зате поряд зі мною не треба надягати маску.
Вчитися новому і відповідно створювати нове. Це двигун прогресу. Наприклад, у компанії ми моніторимо ринки, думаємо, що впроваджувати нового, розвиваємо креативність і шукаємо нові шляхи збуту. Це відрізняє нас від решти компаній. Як кажуть, "вік живи – вік учись".
До речі, зараз із сім’єю ми перебуваємо в Маямі, і відчуття ніби ми якісь студенти. Усьому треба вчитися заново, вибудовувати життя й бізнес спочатку. Тому я намагаюсь вчитися новому тут, і підхід до життя допомагає це зробити. У майбутньому хочу освоїти американський ринок і навіть побудувати завод із виготовлення наших фарб. Вірю, що все вдасться.
Завжди радіти життю. У всьому треба шукати позитив і конвертувати у своє оточення. Хороше обов’язково повернеться. Таким чином ти об’єднуєш навколо себе схожих за духом людей.
