Насільки вистачить резервного живлення метро та водоканалу?
Зі зниженням температури постає питання готовності міст до зими. Особливо актуальним воно є для Києва, енергетика якого знаходиться під постійними ударами.
Чи подбала столиця про резервне живлення водоканалу та метро, чи не залишаються без тепла на тривалий час жителі лівого берега і яких графіків відключень слід очікувати взимку – про це в інтерв'ю для YouTube-каналу "ЦЕ БАЗА" розповів координатор сектору "Енергетика та клімат" аналітичного центру Ukraine Facility Platform Олександр Візір.
Головне:
-
Можливий графік відключень. Взимку при середній температурі -10 градусів світла може не бути по 8-20 годин на добу;
-
Робота метро за відсутності живлення ззовні. Метрополітен зможе підтримувати мінімально необхідний рівень роботи;
-
Ситуація з водою. Водоканал не має резервів, щоб повноцінно працювати без електроенергії з мережі, робота каналізації буде забезпечена;
-
Тепло для киян. Взимку є ймовірність повторення ситуації з тривалою відсутністю тепла в деяких районах столиці;
-
Готовність Києва до зими. Столиця могла б стати взірцем для інших міст, але на сьогодні загальний рівень підготовки – на 2 з 5 балів.
Про відключення світла у столиці
– Який ви можете дати прогноз щодо відключень електроенергії взимку в Києві, якщо, наприклад, кілька днів буде зберігатися температура -10 градусів?
– Все залежить від району, адже може бути пошкоджена інфраструктура в конкретному місці і там відключення буде тривалим. Натомість, десь є підключення до критичної інфраструктури, там ситуація буде кращою. Якщо брати "середню температуру по палаті", то я думаю це від 8 до 20 годин відсутності світла на добу – це діапазон того, що ми можемо мати.
8 годин – це супер оптимістичний прогноз, при -10 градусів такого не буде, це можливо, якщо температура близько нуля.
12-16 годин – це умовно найбільш вірогідний сценарій за такої температури.
16 і більше годин – це вже поганий сценарій, а далі (більша кількість годин відключень – ред.) я не хочу говорити, хоча більше годин без світла також може бути.
Про зв'язок Києва з енергосистемою країни
– Росія прицільно атакує підстанції, які передають потужність до Києва ззовні. Як ви оцінюєте ймовірність того, що ворогу вдасться цілком відрізати столицю від енергосистеми країни?
– Росіяни наносять удари по підстанції на захід від столиці, щоб завадити передачі енергії з Рівненської та Хмельницької АЕС. Паралельно вони намагаються вибити підстанцію під Броварами, яка забезпечує передачу енергії через Дніпро і далі на Чернігів, Полтаву та Харків. Також у нас є лінії з півдня.
Фото: Олександр Візір (РБК-Україна)
Тобто, енергосистема Києва – закільцьована. Чим більше у вас зв'язків (із енергосистемою країни – ред.), тим більш надійною є ситуація. Треба дуже сильно постаратися, щоб нічого не залишилося для столиці з генерації (зовнішньої та власної – ред.).
Проте, якось треба забезпечити обсяг енергії, який необхідний для критичної інфраструктури міста (більше 500 МВт), тому я не говорю, що все буде добре.
– Але звести до нуля передачу енергії до Києва зовні – це малоймовірна подія?
– Так.
– Як ви оцінюєте ймовірність того, що росіянам вдасться розірвати лінії електропередачі, які з'єднують правий та лівий береги Дніпра? Вони вже розробили спеціальний безпілотник і атакували ним високі опори таких ліній.
– У нас є 11 переходів через Дніпро, два з них пошкоджені. Проблема відновлення такої лінії полягає у тому, яким чином натягнути провід з одного берега на інший. Треба мати специфічний кран та плавзасоби, це довга процедура.
Читайте також: Що не треба робити відразу коли увімкнули світло?
Засоби все відновити є, але виникає питання часу. Якщо ці атаки будуть масовими, тоді буде ситуація як у військових – тріаж, коли ви обираєте кому першому надавати медичну допомогу, оскільки мало засобів для відновлення.
Чи може знову зупинятися метро
– Що ви можете сказати про підготовку столичного метро до проблем з енергозабезпеченням при подальших обстрілах?
– Я можу навести успішний приклад "Харківського метрополітену". Це підприємство вже має газопоршневі установки, які приєднані до мережі метрополітену. Крім них, вони вирішили поставити батареї. Виходить, що вся система метрополітена – закільцьована і на частині підстанцій будуть батарейки.
– Безпосередньо під землею, тобто, безпека буде на максимальному рівні?
– На 110%… Я так розумію, до кінця року вони частину цього обладнання встановлять.
– В Києві такого проекту не реалізовано?
– Ні.
Фото: Олександр Візір (РБК-Україна)
– Що було зроблено в Києві для забезпечення резервного живлення метрополітену?
– Як ви бачили, нещодавно метро зупинялося (8, 10, 14 жовтня – зупинився рух на частині гілок метро через падіння напруги – ред.). За замовчуванням, критична інфраструктура не відключається при застосуванні графіків обмеження потужності, але коли вводяться графіки аварійних відключень, наприклад, коли фізично перебили лінію, тоді електроенергії не буде – ні для водоканалу, ні для метро, ні на очисних спорудах.
Читайте також: Чи відновили роботу станцїі "Чернігівська" після обстрілу?
"Київський метрополітен" може не працювати при виведенні з ладу певного набору підстанцій, тому що у нього немає набору генераторного обладнання, яке може повністю забезпечити його роботу.
– Йому життєво необхідна зовнішня мережа?
– Так. Це напів апокаліптичний сценарій, але якщо говорити з точки зору технічної можливості, то є набір вузлів (підстанцій електромережі – ред.), вихід з ладу яких зробить так, що "Київський метрополітен" буде знеживлений, поки буде відновлюватися цей набір обладнання.
– Чи має метро резервне живлення на тому рівні, щоб забезпечити роботу вентиляції, освітлення та дотягнути поїзд до найближчої станції?
– Аварійне живлення спрацює. До станції вас довезуть, висадять, на гору піднімуть або ви підете пішки по ескалатору, але це ж не робота метрополітену. Щоб запустити його планомірну роботу як громадського транспорту знадобиться час, поки не буде вирішене питання з цими вузлами (ремонт ключових підстанцій зовнішньої мережі – ред.).
Чи буде в Києві вода та чи працюватиме каналізація взимку
– Наскільки забезпечене резервне живлення для постачання води та роботи каналізації у столиці?
– У цьому випадку можна було працювати з варіаціями газопоршневих установок, батарей, сонця для літа (сонячних електростанцій, які генерують максимум електроенергії влітку – ред.). Це маса проектів, які б могли бути, але, на жаль, масової реалізації подібних проектів немає.
Фото: Олександр Візір (РБК-Україна)
Багато таких проектів проходять камерально, тихо. Я не кажу, що треба ходити і голосно говорити "Побудуйте генерацію для Бортницької станції аерації", але це виглядає як послуга або можливість для своїх, що не сприяє масовості і масштабності.
Для водопостачання та водовідведення діють різні регламенти, як вони будуть забезпечуватися у випадку відключення електроенергії, скільки годин без світла вони можуть бути. Наприклад, на станції очистки води за відсутності світла протягом 24 годин помирають бактерії, їх треба перезаселяти. Для водопостачання – все залежить від температури взимку.
З того, що кажуть колеги – з водовідведенням ситуація краща, ніж з водопостачанням.
– Для водовідведення резерви збудовані?
– Створено більше резервів, ніж для водопостачання.
– У нас більше впевненості, що критична функція каналізаційної системи буде забезпечена?
– Хотілося б в це вірити, так.
– Якщо зараз немає води півдня, який прогноз ми можемо дати на зиму?
– Наявність води буде повністю залежати від енергоживлення водоканалу. Якщо ситуація в київському енергокільці буде такою ж як зараз, то гірше не буде. Якщо обсяг енергії всередині буде зменшуватися, тоді ситуація може погіршуватися, але не одразу. Все залежить від резерву, який вони мають. В ідеалі, вони мали б працювати, але оскільки вже зараз вони не працюють, ми можемо впевнено говорити, що на 100% водоканал не зарезервований.
Чи залишаться надовго без тепла деякі райони столиці цієї зими
– Минулої зими без тепла на декілька тижнів залишилися ряд районів на лівому березі міста через зупинку Дарницької ТЕЦ. Чи можливий знову такий сценарій?
– Так. ТЕЦ – це об'єкт для обстрілу, їх будуть атакувати й надалі, питання полягає лише в тому, наскільки швидко їх будуть "піднімати" після обстрілів.
– Невже не були зроблені висновки з минулого року?
– Коли закінчився минулий опалювальний сезон і постало питання "Що робити з Дарницькою ТЕЦ?", це виглядало як гра з гарячим каштаном – всі почали перекидати це питання один одному, адже розуміли, що можна витратити всі гроші світу, відновити ТЕЦ, зробити з неї "лялечку", але через скільки часу її знову розіб'ють?
Читайте також: Дарницька ТЕЦ зазнала ракетної атаки.
Як варіант, можна було набудувати блочно-модульних котелень для забезпечення районів, які залежать від цієї ТЕЦ.
– Це було зроблено?
– Ні. Коли я чую, що в Києві планують побудувати 200 МВт розподіленої генерації, я кажу, що установка з генерації електроенергії потужністю 2-2,5 МВт – це один 40-ка футовий контейнер. Питання: ви десь бачили по місту 100 нових красивих контейнерів? Я не бачив, закопати їх – практично не можливо. Така ж історія з модульними котельнями.
Я розумію, що будували перемички – це сполучення із сусідніми тепловими районами Троєщини та Видубичів, щоб за потреби можна було звідти передати тепло, наприклад, в район ДВРЗ. Це робилося, це не космічні технології, але питання в тому, що все одно має бути джерело тепла, для цього мають працювати інші ТЕЦ або модульні котельні.
Фото: Олександр Візір (РБК-Україна) Яка загальна готовність Києва до зими
– Дайте загальну оцінку готовності столиці до осінньо-зимового періоду від 0 до 5?
– Для надання оцінки, я б порівняв те, що зробили з тим, що могли реалізувати. Переважна більшість міст виконали задачу на "незадовільно", бо все можна було зробити більш ефективно та дешевше з точки зору вартості електроенергії. Встановити генератори на всі об'єкти – не є вкрай ефективним заходом, адже можна було поставити когенераційні, газові установки і здешевити вартість енергії як товару.
Будуючи сьогодні, ми маємо думати як ці системи будуть працювати в ринку (в майбутньому – ред.). Це можна зробити в хорошу поєднанні, щоб покращити і надійність системи і зробити її дешевшою та більш ефективною. Для цього є можливості.
Фото: Олександр Візір (РБК-Україна)
– Тобто, ви б поставили Києву 3 із 5 балів?
– Я б навіть 2 поставив. Київ – це настільки ресурсне місто з точки зору власного бюджету і решти можливостей, що столиця могла би бути таким взірцем із залученням кредитів та бізнесу. Київ вже має позитивну практику співпраці з донорами, банками і не зробити з цього красивий приклад – це проблема.
