Експорт брухту через аукціони має принести бюджету щонайменше 16 млн євро
Якщо уряд вирішить дозволити обмежений експорт сталевого брухту через аукціони, стартова ціна квоти має становити не менше 80 євро за тонну.
Як пише РБК-Україна, про це заявив президент "Укрметалургпрому" Олександр Каленков, коментуючи ініціативу щодо запуску аукціонів з експорту брухту.
Якою має бути стартова ціна квоти
За словами Каленкова, сама по собі аукціонна модель не гарантує справедливої ціни, оскільки український ринок експорту брухту є монополізованим і контролюється обмеженою кількістю гравців. Якщо стартову ціну зробити занадто низькою, аукціон сам по собі не захистить інтереси держави, зауважує президент УМП.
"На консолідованому ринку є ризик, що квоту продадуть дешево, а основний надприбуток від експорту залишиться у приватних компаній, за що вони боряться і шукають підтримки у владних кабінетах. Тому старт має бути не нижче 80 євро за тонну", – пояснив Каленков.
Скільки може отримати бюджет
Президент УМП навів кілька сценаріїв залежно від стартової ціни аукціону.
За його розрахунками, брухт у Польщі коштує близько 290 євро за тонну, а його ціна на українському терміналі становить близько 149 євро. Ще близько 28 євро припадає на логістику та послуги терміналу. "Якщо квоту фактично віддавати без стартової плати, потенційний надприбуток експортера становитиме близько 113 євро на тонні. На обсязі 200 тис. тонн це 22,6 млн євро. А бюджет від продажу квоти не отримає нічого", – каже експерт.
Читайте також: Жодних "гір брухту" не існує: чому відкритий експорт вдарить по металургії
При стартовій ціні 27 євро за тонну держава отримає лише 5,4 млн євро, а близько 17,2 млн євро потенційного надприбутку залишиться експортерам, порахував Каленков. Натомість при старті 80 євро за тонну бюджет може отримати 16 млн євро, а в експортерів залишатиметься близько 33 євро додаткового прибутку на кожній тонні, або близько 6,6 млн євро на всьому обсязі квоти. "Тобто, при ціни квоти понад 80 євро за тонну експорт залишається економічно вигідним. Бо ми не говоримо про те, щоб зробити його збитковим. Питання лише в тому, хто отримає додатковий дохід від доступу до зовнішнього ринку – кілька трейдерів чи український бюджет", – підкреслив Каленков. Він звернув увагу й на те, що потенційну квоту у 200 тис. тонн значною мірою можуть забезпечити західні області України, де витрати на доставку брухту до кордону є відносно невеликими.
Чому важливо враховувати потреби української металургії
При цьому, наголосив Каленков, держава має порівнювати доходи від експорту сировини з ефектом від її переробки всередині країни. "Якщо держава не може отримати адекватну ціну за право експортувати брухт, тоді виникає просте питання: навіщо взагалі поспішати з його вивезенням? Брухт можна залишити в Україні й використати після відновлення роботи металургійних підприємств, де він створює значно більшу додану вартість", – зазначив президент "Укрметалургпрому". Окремою умовою Каленков назвав відсутність будь-яких винятків для державних компаній. "Правила мають бути однаковими для всіх. Якщо державна компанія продає брухт, вона також має робити це прозоро, на загальних умовах. Будь-які винятки створюють нерівну конкуренцію і простір для зловживань та недоотримання коштів бюджетом", – наголосив експерт.
Читайте також: Скасування "нульової" квоти на експорт металобрухту загрожує відновленню металургії, – ЗМІ
Українські металургійні підприємства, за його словами, готові купувати брухт на внутрішньому ринку та брати участь у прозорих аукціонах. "Якщо вже відкривати експорт через аукціони, держава повинна отримати за це справедливу плату. Інакше ми просто створимо надприбуток для продавців брухту, в той же час Держбюджет втратить доходи, а українська промисловість втратять сировину для переробки", – резюмував він.
Нагадаємо, у Федерації металургів заявили, що Україна не повинна відкривати експорт металобрухту, доки держава не створить модель, яка гарантуватиме фіскальний ефект для бюджету та захист внутрішнього ринку.
