Внутрішній аграрний ринок демонструє стрімкий розвиток попри певні побоювання експертів
Після запровадження 10% експортного мита для трейдерів на насіння сої та ріпаку в Україні зросли обсяги внутрішньої переробки цих культур та експорту продукції з доданою вартістю.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на допис народного депутата, заступника голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитра Кисилевського у Facebook.
За його словами, у 2025/26 маркетинговому році переробка насіння ріпаку в Україні зросла у 2,7 раза, а експорт ріпакової олії – у 2,5 раза порівняно з попереднім маркетинговим роком.
"Загалом всередині країни перероблено 42% врожаю ріпаку (минулого року цей показник становив 15%), що є абсолютним рекордом за час вирощування цієї культури в Україні. Валютна виручка від експорту ріпакової олії зросла у понад 3 рази, сягнувши 588 млн доларів", – написав Кисилевський з посиланням на дані асоціації "Укроліяпром".
Читайте також: Україна вперше переробила понад 40% врожаю ріпаку: що це дало економіці
Він також навів дані щодо сої. Частка внутрішньої переробки врожаю сої у 2025/26 МР зросла з 39% до 54,2% (також історичний рекорд).
"Попри падіння обсягів врожаю соєвих бобів з 6,6 млн т до 4,8 млн т валютна виручка від експорту соєвої олії та шроту зросла на 12,3%, до 1,02 млрд доларів", – зазначив депутат.
Площі збирання цих культур змінилися несуттєво: під ріпаком – на 15,7%, під соєю – на 3,9% менше. Сумарно площі під двома культурами зросли з 3,25 млн га до 3,37 млн га.
"Після введення мита фермери продовжують вважати ці культури рентабельними для себе, прогнози щодо ризику відмови фермерів сіяти ці культури не справдились", – написав Кисилевський.
Скільки отримав бюджет
Окремо депутат навів дані Міністерства аграрної політики та продовольства. За вересень 2025 – серпень 2026 року додаткові надходження до державного бюджету від експортного мита на сою та ріпак становили 2,174 млрд грн.
Наведені показники, за словами Кисилевського, свідчать, що мита спрацювали: частка переробки зросла – українські заводи отримали більше завантаження, площі під посівами збільшилися, бюджет отримав додаткові надходження.
"Не кажучи вже про робочі місця на переробних підприємствах і податки від роботи цих підприємств", – додав він.
Депутат переконаний, що збільшення внутрішньої переробки дозволяє Україні поступово відмовлятися від дешевого сировинного експорту.
"Коли Україна експортує не сою та ріпак, а продукти їх переробки, зростання валютної виручки з кожної тонни експорту становить від 30 до 50% в залежності кінцевого товару", – зазначив Кисилевський.
Він також пов’язав розвиток переробки з ризиками експортної логістики. За умов блокування портів і раніше – сухопутних маршрутів – наявність внутрішньої переробки зменшує ризики втрати врожаю для фермерів і дозволяє державі експортувати більшу вартість у меншому обсязі.
"Тож для фермера наявність внутрішньої переробки – шанс зберегти врожай. Для держави при обмеженнях логістики важливо експортувати більшу вартість в меншому об’ємі", – написав депутат.
Україні потрібно нарощувати переробку продукції
Зростання внутрішньої переробки сої та ріпаку стало одним із ключових ефектів, на які вказує Кисилевський після запровадження 10% мита. На необхідності й надалі розвивати цей напрям також наголосив президент Володимир Зеленський.
Під час наради з урядовцями та представниками аграрного сектору 15 вересня він закликав нарощувати обсяги переробки, що, за його словами, дасть змогу швидше та вигідніше експортувати українську продукцію.
Зеленський зазначив, що за умов обмежених експортних можливостей доцільніше перевозити продукцію з вищою доданою вартістю, зокрема рослинну олію замість насіння. Він також звернув увагу на значний попит у світі на шрот і макуху, які використовуються як високобілкова основа для кормів у тваринництві.
Водночас серед головних проблем для агроекспорту Зеленський назвав безпеку морських перевезень і стабільність експортних коридорів. У цьому контексті розвиток переробки дає змогу ефективніше використовувати обмежені експортні можливості та збільшувати валютну виручку з кожної тонни продукції.
Коли запровадили мито
10% мито на експорт насіння сої та ріпаку Верховна Рада схвалила 16 липня 2025 року. Документ набув чинності 4 вересня 2025 року після підписання президентом.
Законом також передбачено, що сільськогосподарські виробники, які самостійно вирощують ріпак, можуть експортувати власно вирощене насіння без сплати мита.
Раніше РБК-Україна писало, що збільшення переробки ріпаку дозволяє створювати додану вартість всередині країни, підтримувати завантаження українських заводів та забезпечувати податкові надходження.
До речі, за словами генерального директора "Укроліяпрому" Степана Капшука, в олійній та суміжних галузях, зокрема елеваторному господарстві й логістиці, працює близько 100 тисяч людей.
