У чому може виникнути основна проблема?
Українська оборонна промисловість має значно більші виробничі спроможності, ніж може бути профінансовано лише внутрішнім державним замовленням.
Про це йдеться у статті РБК-Україна "Україна відкриє експорт зброї? Хто отримає шанс продавати за кордон та як реагує оборонка".
Так, виконавчий директор Ради зброярів Ігор Федірко в коментарі РБК-Україна оцінив запропонований механізм позитивно, називаючи його тим контрольованим підходом до експорту, якого давно очікував ринок – роботу з країнами-партнерами Drone Deal, з якими Україна має відповідні міжурядові домовленості.
За його словами, для виробників ключовою є поява зрозумілої процедури та визначеного строку розгляду заявок до 30 днів.
"Для бізнесу це критично, бо найбільша проблема зараз – невизначеність. Компанія не може нормально планувати контракт, виробництво, людей та інвестиції, якщо не розуміє, чи отримає дозвіл і коли саме", – пояснює Федірко.
Водночас, наголошує він, для ринку цей процес уже давно перезрів: українська оборонна промисловість має значно більші виробничі спроможності, ніж може бути профінансовано лише внутрішнім державним замовленням.
Тому, на його думку, контрольований експорт – це не послаблення України, а залучення додаткового ресурсу для масштабування виробництва: отримуючи зовнішній контракт, виробник може збільшувати команду, інвестувати у виробничі лінії, закуповувати компоненти й розвивати технології.
Окремо Федірко звернув увагу на спроможність Державної служби експортного контролю. В Україні вже є тисячі компаній у секторі оборонних технологій, і навіть якщо на експорт подасться не весь ринок, а умовно 200-300 виробників, фізично розглянути таку кількість заявок якісно й у межах 30 днів буде майже неможливо без посилення команди відомства.
"Інакше ми швидко отримаємо класичну бюрократичну ситуацію: відписки, прохання продовжити розгляд ще на 15 днів, потім ще на 30 днів – і механізм, який мав дати бізнесу прогнозованість, знову перетвориться на чергу", – попереджає виконавчий директор Ради зброярів.
Проблему він пов'язує з відпливом кадрів. За останній рік ринок фактично розібрав найкращих фахівців із системи експортного контролю, і сьогодні виробники оборонних технологій можуть пропонувати таким спеціалістам у 5 разів більші зарплати, ніж вони отримують у державному органі.
"У такому ціновому розриві очікувати, що Держекспортконтроль витримає нове навантаження без перегляду зарплат і штатного розпису, – нереалістично", – резюмує Федірко, додаючи, що разом із запуском експортного механізму держава має переглянути як мінімум дві речі: зарплати та штатну чисельність відомства.
Загалом, за його словами, ринок очікує практичної реалізації – зрозумілих правил, швидкої комунікації з виробниками, реального дотримання 30-денного строку та прозорого маршруту для заявок. Якщо це запрацює саме так, це буде один із найважливіших практичних кроків для українського ОПК за останній час.
Експорт зброї
Нагадаємо, 1 липня стало відомо, що Україна запроваджує спрощений механізм експорту вітчизняного озброєння та військових технологій для країн-партнерів. Нова модель дозволить скоротити термін розгляду заявок від виробників утричі.
Спрощена процедура діятиме для поставок до країн, з якими підписано угоди у форматі Drone Deal, а її головна зміна – скорочення терміну розгляду заявок з 90 до 30 днів.
