Голова комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак (фракції "Слуга народу") заявляє, що закон щодо освітніх прав національних меншин більшою мірою компромісний для Угорщини, а не для України.
"Справді – це компромісний законопроєкт, але це більшою мірою не компроміс, на який пішла Україна: це – більшою мірою компроміс, на який пішла Угорщина. Тому що, на жаль, наша попередня перемовна команда ще всередині 26-го року залишила нам не найкращий спадок у вигляді домовленостей з нашими партнерами. І те, що ми побачили як потенційний законопроєкт, який треба було б голосувати, він не тільки б не набрав голосів Верховної Ради, він 100% не прийшов б навіть комітет", – сказав Бабак журналістам у Верховній Раді в понеділок, після того, як парламент ухвалив законопроєкт №16119.
Він подякував угорському уряду за конструктивну позицію і за бажання знайти і піти на компроміс.
Голова комітету розповів, що в першій редакції була пропозиція від партнерів, щоб статус закладу національної меншини (спільноти) міг надаватися, якщо в школі є хоча б один клас національної меншини, а у прийнятому законі унормовано, що для того, щоб можна було претендувати на цей статус, в закладі повинно бути 50%+1 учнів, які навчаються мовою нацменшини.
"В нас, згідно з законодавством, клас може складатися з п'яти дітей. Уявіть собі школу на шістсот дітей або на тисячу дітей, але є один клас на п'ять дітей і школа має статус школи національної меншини, це, як мінімум, нелогічно і несправедливо по відношенню до тих дітей, які не належать до цієї національної меншини. Тому цю норму ми виправили на 50% + 1 і це чесно і справедливо", – додав Бабак.
За його словами, друга дискусійна вимога стосувалася того, що партнери хотіли, щоб в приватних закладах освіти керівники закладів освіти могли не мати сертифіката про знання української мови.
"Це було неприйнятно для нас. І справа навіть не в тому, що в приватних закладах освіти там може бути 100% дітей, які навчаються мовою національної меншини, питання в тому, що керівники закладів освіти співпрацюють або співіснують з органами державної влади, і повинні розуміти закони, постанови, накази міністерства і все інше", – заявив голова комітету.
У з'язку з цим компромісне рішення полягає в тому, що ті 29 керівників приватних закладів освіти, які вже є керівниками, можуть не мати сертифікату про українську мову, а всі решта у майбутньому повинні мати такі сертифікати.
Як повідомлялося, 12 жовтня Верховна Рада України ухвалила в цілому закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України" (законопроєкт №16119), який покликаний розблокувати відкриття двох переговорних кластерів про вступ України в Європейський Союз, знявши вето Угорщини.
Раніше прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр відреагував на внесення до Верховної Ради законопроєкту про освітні права нацменшин і очікує, що такі права угорської національної меншини в Україні будуть повністю забезпечені на практиці.
Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов заявляв, що 2 і 3 переговорні кластери ("Внутрішній ринок" та "Конкурентоспроможність і інклюзивне зростання") про вступ України в Європейський Союз можуть бути відкриті уже 13 жовтня, якщо Верховна Рада напередодні ухвалить закон щодо освітніх прав національних меншин.
В свою чергу, 12 жовтня міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан підтвердила, що ухвалення український парламентом закону про освіту для нацменшин, дозволить на міжурядовій конференції, яка запланована на 13 жовтня, відкрити для України в рамках переговорів про вступ до Євросоюзу наступні кластери.
