Фото: Офіс Президента України / www.president.gov.ua
Більшість (58%) опитаних зараз довіряють президенту України Володимиру Зеленському, не довіряють – 36%, таким чином, баланс довіри-недовіри становить +22%, свідчать результати всеукраїнського опитування громадської думки, проведеного 20-27 квітня Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
Порівняно з березнем 2026 року рівень довіри трохи знизився: тоді голові держави довіряли 62%, не довіряли 32%, баланс довіри-недовіри був +30%.
Серед 58%, які довіряють Зеленському, 25% йому довіряють "повністю" (36% в нижньому Подніпров’ї, 28% в центрі-півночі та 20-23% в інших макрорегіонах), а решта 33% довіряють "скоріше" (26% в нижньому Подніпров’ї, 35-36% на заході та на сході країни, 31-33% в інших макрорегіонах). 18% "зовсім" не довіряють (14% в центрі України, 17% в нижньому Подніпров’ї, 20-21% в інших макрорегіонах), стільки же не довіряють "скоріше" (13% на заході, 23% в Києві та на сході, 17-19% в інших макрорегіонах).
Хочуть бачити Зеленського президентом і після війни 28% опитаних (невеликий ріст з 25% на початку жовтня 2025 року). Ще 16%, як і раніше, вважають, що він може просто лишитися в політиці як голова партії чи народний депутат.
Разом з цим 30% (зниження з 36% раніше) переконані, що Зеленський має піти з політики і зосередитися на благодійній діяльності, просуванні інтересів України закордоном чи просто на власних питаннях.
Вважають, що Зеленський має зазнати кримінального переслідування 15% опитаних – без змін порівняно з результатами на початку жовтня 2025 року.
Серед 50 респондентів, які не довіряють президенту, 40% заявляли, що корені їх недовіри сягають 2022 чи навіть 2019 року. 32% назвали причиною те, що війна досі продовжується, 28% – невиконання передвиборчих обіцянок, 20% корупцію (лише 4% загадали про справу Міндича) та 18% кадрову політику. 12% назвали некомпетентність, 10% – діяльність ТЦК та мобілізацію, стільки ж – зниження рівня життя. 8% таких респондентів зазначають, що вони підтримують окремі дії президента.
Лише 4% (2 з 50 респондентів) зазначили, що засмучені тим, що Зеленський не виконав обіцянку щодо підвищення статусу російської мови. Жоден з респондентів нічого не говорив про діяльність Української православної церкви (Московського патріархату), натомість також ніхто не говорив, що є незадоволеним недостатнім тиском на УПЦ (МП) чи недостатньою українізацією. Лише 1 респондент загадав про обмеження у сфері медіа, інший, що Зеленський "тримається за владу", і ніхто причиною недовіри не назвав відсутність виборів.
"Серед тих, хто не довіряє, умовно половина хоче якнайшвидше позбутися Зеленського. Водночас інша половина, попри недовіру – вважає, що він усе ж має лишатися на посаді президента до кінця війни. З урахуванням тих, хто йому зараз довіряє, це показує, що для переважної більшості українців Зеленський зберігає легітимність як голова держави", – зазначається в пресрелізі за результатами дослідження, підготовленому виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким.
При цьому він наголосив, що те, що після війни більшість українців хочуть бачити когось іншого президентом, не означає, що зараз українці не проголосували би за Зеленського, якби вибори були організовані найближчим часом, тобто під час війни, а не після її завершення.
Опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю (CATI) на основі випадкової вибірки номерів у всіх підконтрольних уряду України регіонах серед 1005 респондентів у віці 18 років і старше. Формально за звичайних обставин статистична похибка вибірки з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3 не перевищувала 4,1% для показників близьких до 50% і 1,8% для показників близьких до 5%, але за умов війни до неї додається певне систематичне відхилення.
