Більшість українців не підтримують жодну сторону у війні США та Ірану, свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
"Більшість українців – 65% – стверджують, що вони не підтримують жодну сторону. Водночас висловили підтримку США і Ізраїлю – 22%, Ірану – 7%. Ще 7% не змогли відповісти на запитання (або не знають про конфлікт)", – йдеться у звіті за результатами опитування, оприлюдненому в середу.
Відзначається, що цей розподіл зберігається серед усіх категорій респондентів, хоча є деякі відмінності – наприклад, більш освічені респонденти частіше говорили, що вони на боці США-Ізраїлю, хоча навіть серед них 61% не підтримують жодну із сторін.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький наголосив, що згідно з наявними результатами опитувань з 2023 року симпатії до Ізраїлю знижуються.
"Від переважної підтримки після жахливого терористичного нападу 7 жовтня 2023 року до переважної не-підтримки спільних дій США і Ізраїлю проти режиму в Ірані зараз. Разом з цим підкреслимо, що якщо в 2023 році і 2025 році ми запитували лише про Ізраїль, то зараз – про спільні дії США та Ізраїлю. Враховуючи доволі істотну критику керівництва США з боку українського населення, поточні результати могли більшою мірою відображати критичне ставлення до Дональда Трампа, і меншою мірою це стосувалося Ізраїлю", – пояснив Грушецький.
Водночас, додав він, ця ситуація ще раз показує, що союзницькі або принаймні конструктивні партнерські відносини між Україною і Ізраїлем – абсолютно природні.
"Наші вороги – спільні. Росія – не є союзником і не є надійним партнером Ізраїлю, а насправді є розпалювачем війни і сіячом хаосу на Близькому Сході. Тому дуже прикро, коли складається враження, що керівництво Ізраїлю віддає перевагу відносинам із ворожою Росією (яка відкрито підтримує ворога Ізраїлю Іран!) і ігнорує потенціал відносин із Україною або навіть вдається до недружніх дій (як-от можлива участь ізраїльських портів у прийомі викраденого з окупованих територій України зерна)", – зазначив він.
Окремо Грушецький відзначив, що опитування КМІС засвідчують стабільно прихильне ставлення українців до євреїв-мешканців України. Так, у вересні 2025 року за соціальною дистанцією євреї-мешканці України були одразу після самих українців, тобто ставлення є цілком толерантним і відкритим. Українські євреї беруть участь у відсічі російської агресії. Нещодавно президент України Володимир Зеленський підписав закон, який прямо встановлює кримінальну відповідальність за прояви антисемітизму. Тобто і на рівні українського суспільства, і на рівні державних інституцій спостерігається прихильне ставлення та налаштованість на співпрацю. Справедливо очікувати, відзначив Грушецький, що керівництво Ізраїлю також буде налаштоване на партнерство з Україною.
"При цьому закликаємо українців не піддаватися на емоції та спокійно реагувати на проблеми у відносинах Ізраїлю та України, і тим більше не скочуватися до уїдливих "на межі коректності" (чи навіть поза межею) коментарів. Потрібно розрізняти керівництво Ізраїлю та ізраїльське суспільство, де дуже багато симпатиків і справжніх друзів України. Знову ж таки, Уряди приходять і уходять. Суспільства – лишаються. Україна та Ізраїль зберігають значний потенціал для співпраці і треба працювати, щоб далі, у більш сприятливих умовах, ми могли повністю реалізувати наші спільні перспективи. Від конфліктів та напруженостей у відносинах виграють лише наші вороги", – резюмував він.
Опитування проводилось упродовж 20-27 квітня 2026 року. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1005 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% – для показників, близьких до 10%, 1,8% – для показників, близьких до 5%.
За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення.
