Інститут національної пам'яті (ІНП) Польщі виступив з заявою, в якій прирівнювання Армії Крайової до Української повстанської армії (УПА) назвав "образою пам'яті жертв українського націоналізму".
"Армія Крайова була збройною силою Польської підпільної держави, частиною Польської армії, яка воювала пліч-о-пліч з союзниками протягом усієї війни проти Німецького Рейху та його союзників. Вона підпорядковувалася законній владі Республіки Польща у вигнанні. Вона також виступала проти радянського тоталітаризму, захищаючи право Польщі на незалежну державність у її довоєнних кордонах. Армія Крайова є джерелом гордості для поляків, а її спадщина є натхненням для нових поколінь – універсальною моделлю боротьби за свободу та незалежність", – йдеться в заяві, опублікованій у Facebook у вівторок.
У той же час УПА в ІНП Польщі назвали "організованим та ієрархічним ополченням Організації українських націоналістів, яке спочатку реалізувало геноцидний план знищення польського населення, а потім боролося проти входу радянських військ на Волинь та південно-східні провінції Другої Польської Республіки".
В заяві зазначається, що жертвами "спланованих та послідовно здійснюваних українських нападів на польські села були переважно цивільні особи" і що "такі дії, як і геноцид, скоєний німецькими військами, не можуть бути взірцем для наслідування жодного цивілізованого суспільства".
Про напади Армії крайової на українські села та вбивства нею цивільних осіб, громадян Польщі української національності, у заяві не згадується.
Натомість ІНП Польщі анонсувало публікацію серії постів, присвячених УПА "та її ролі в історії".
Як повідомлялося, 29 вересня минулого 2025 року президент Польщі Кароль Навроцький подав до Сейму законопроєкт, який вносить зміни до закону про Інститут національної пам'яті – Комісію з переслідування злочинів проти польської нації. Зазначалося, що метою документу є "протидія поширенню неправдивих заяв щодо злочинів, скоєних членами та колаборантами Організації українських націоналістів фракції Бандери та Української повстанської армії, а також іншими українськими формуваннями, що співпрацювали з німецьким Третім Рейхом, зокрема злочину геноциду, скоєного проти поляків на Волині".
У відповідь історична спільнота України заявила про необхідність уникнення політизації питань спільної з Польщею історичної спадщини. Історики вважають, що прийняття згаданого вище проєкту польською стороною очевидно викличе негативну реакцію в Україні. Про це йдеться у відкритій заяві, яка була опублікована на сайті Українського інституту національної пам'яті (УІНП) ще 1 жовтня 2025 року.
"Відповідно до існуючої практики українська сторона також буде змушена вживати дзеркальних заходів та приймати на законодавчому рівні відповідні акти щодо оцінки дій окремих підрозділів Армії Крайової та Батальйонів хлопських, які, як відомо, вчиняли злочинні дії проти мирного українського населення в період Другої світової війни і в перші повоєнні роки", – заявили підписанти, але висловили готовність до об'єктивного, фахового та неупередженого діалогу.
Зазначається, що наразі історики докладають зусиль до створення об'єктивного дослідження усіх обставин не лише вчинення злочинів щодо українського та польського населення на території Волині та Галичини, але й причин, які призвели до такого жорсткого протистояння. Вони вважають, що найбільш оптимальним шляхом вирішення питань спільної трагічної історії мало б бути продовження пошуково-ексгумаційних робіт на територіях обох країн з метою гідного вшанування пам'яті жертв тих подій – як українців, так і поляків.
"Одночасно з цим спільна робота українсько-польського Форуму істориків відповідала б нашим спільним інтересам щодо встановлення винних осіб у всіх злочинах, скоєних проти мирного українського та польського населення на територіях Волині та Галичини", – йдеться в заяві.
Наприкінці травня 2026 року президент Володимир Зеленський присвоїв Окремому центру спеціальних операцій "Північ" Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування "імені Героїв УПА". Рішення викликало критику в Польщі, де Українську повстанську армію пов'язують із Волинською трагедією.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск звернувся до польського та українського президентів із закликом до деескалації напруги, наголосивши, що основна відповідальність за вирішення кризи лежить на українській стороні. У той же час міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, коментуючи рішення Зеленського, назвав його "помилкою".
Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що Україна готова і надалі надавати дозволи на проведення пошуково-ексгумаційних робіт для Польщі і виступає за те, щоб "історичними дебатами" займалися історики.
