Заяви президента США Дональда Трампа та його представника Джареда Кушнера перед запланованими на 10-11 листопада тристоронніми українсько-американсько-російськими перемовинами в Абу-Дабі (ОАЕ) свідчать про те, що переговори про завершення російсько-української війни будуть стосуватися не лише воюючих сторін і умов завершення війни між ними, а й більш широкої тематики – нової архітектури європейської безпеки, зазначає Голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
"Це є логічним – російсько-українська війна де-факто вийшла за вузькігеографічні рамки зони бойових дій і взаємних повітряних ударів воюючих сторін, вона стала загальноєвропейським геополітичним явищем (зокрема і в своїх гібридних формах). Також є великі ризики розширення масштабів війни за межі України і Росії. Відповідно і домовлятися про її завершення треба в більш широкому міжнародному форматі", – написав Фесенко у Facebook в суботу.
У зв'язку з цим він повідомив про нещодавню фахову дискусію з деякими колегами щодо тези, висловленої послом України у Сполученому Королівстві, ексголовнокомандувачем Збройних сил України (2021-24) Валерієм Залужним про завершення російсько-української війни шляхом "global decision" ("глобального рішення").
"Залужний в своїх статях і виступах неодноразово звертав увагу на те, що стара система міжнародної безпеки, особливо її європейська складова, фактично зруйнована, і нам треба будувати нову безпекову систему в Європі… Зараз потреба в змістовній дискусії щодо європейської безпекової рамки умов завершення російсько-української війни, а також нової архітектури європейської безпеки стає все більш актуальною", – наголосив політолог.
Фесенко зазначив, що наразі "широку рамку європейської безпеки" просувають представники адміністрації Трампа, і "з цим пов'язані серйозні ризики, тому що Трамп, Віткоф і Кушнер не приховують, що фундаментом нової європейської безпеки мають стати бізнесові інтереси, зокрема, повернення Росії на енергетичний ринок Європи під патронатом і при участі США".
Політолог вважає, що може бути два формат "глобального рішення" – міжнародної угоди про європейську безпекову рамку умов завершення російсько-української війни: розширення формату мирних переговорів з трьохстороннього до багатостороннього (залучення до цих переговорів представників Європи, можливо Туреччини, а також деяких міжнародних організацій), або створення паралельного формату переговорів, який буде пов'язаний з переговорами про завершення російсько-української війни, але буде сконцентрований саме на переговорах про нову безпекову архітектуру Європи (це можуть бути переговори між ЄС, НАТО, США і Росією). Обидва варіанти на даний момент є гіпотетичними, але другий реалістичніший, зазначає Фесенко.
Стосовно змісту міжнародної угоди про умови завершення російсько-української війни він назвав найбільш проблемним питанням, чи взагалі можливо знайти баланс безпекових інтересів між РФ і Україною, Європою і РФ. Політолог назвав єдиним потенційно можливим сценарієм переговори про взаємне обмеження військ і озброєнь між НАТО і РФ, а також між Україною і РФ, наголосивши, що йдеться не про односторонні поступки.
Фесенко додав, що Залужний також радив не просто стримувати РФ дипломатичними домовленостями чи загрозою санкцій, а створити таку військову, технологічну та економічну систему протидії, за якої продовження агресивної політики ставатиме для Кремля надмірно дорогим і безперспективним.
"Ще один його висновок: ефективна безпекова система Європи є неможливою без участі України. Україна сьогодні володіє унікальним досвідом сучасної війни. Використання безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби, високоточної зброї, розвиток технологічних рішень і нових підходів до управління військами є унікальним ресурсом, без якого безпека Європи і стримування російської агресії навряд є можливими. Щодо конкретних організаційних і політичних форм нової безпекової архітектури Європи і стримування російської агресії, то поки це є відкритим питанням. Валерій Залужний обґрунтовано критикує нинішній стан політичної єдності і військової спроможності НАТО, але не заперечує необхідності співпраці з Північноатлантичним альянсом", – написав політолог.
Він наголосив, що Україна не має відмовлятися від перспективи вступу до НАТО, але не може беззастережно покладатись на вступ до НАТО як на єдину і головну гарантію безпеки для України, і тому слід думати про інші потенційно можливі військово-політичні союзи. "Залужний, як і ціла низка військових і політичних експертів, звертають увагу зокрема на такий формат, як JEF (Об'єднані експедиційні сили) на чолі з Британією. Ця структура, умовно кажучи, є "дочкою" НАТО. Але вона має значну безпекову автономію і набагато меншу залежність від політичної кон'юнктури, ніж НАТО в цілому. Цілком ймовірно, що в перспективі можуть з'являтись і нові варіанти привабливих для України військово-політичних альянсів. Головне, щоб вони були дієвими і ми могли на них покладатись. В будь якому випадку в контексті наступних мирних переговорів і нам, і нашим європейським партнерам треба чітко визначитись, якою ми бачимо нову архітектуру європейської безпеки і наше місце в цій безпековій системі", – резюмував Фесенко.
