Україні для отримання всього залишку запланованого та підтвердженого зовнішнього фінансування у розмірі біля $25,2 млрд у 2026 році необхідно, щоб Верховна Рада проголосувала приблизно 40 законопроєктів, це малоймовірно, вважає голова парламентського Бюджетного комітету Роксолана Підласа.
"Роботи багато. Там десь 40 законопроєктів треба проголосувати до кінця року, щоб отримати всі ці гроші. Відверто кажучи, я не думаю, що це можливо", – сказала вона у організованій Центром економічної стратегії цього тижня бюджетній дискусії.
Підласа нагадала, що мова йшла про $29,5 млрд, з яких цього тижня Європейський Союз прийняв позитивне рішення щодо EUR3 млрд за Програмою Ukraine Facility, а Світовий банк $0,84 млрд під гарантію Канади.
За її словами, наступне велике джерело – макрофінансова допомога від ЄС на суму, еквівалентну $4,26 млрд, для якнайшвидшого отримання якої Раді потрібно виконати чотири умови. Три з них – проголосувати у другому читанні закони про оподаткування посилок до EUR150 та оцінку майна, постанову про утворення конкурсної комісії для відбору членів Рахункової палати. Четверта – переглянути правку щодо фінмоніторингу публічно значущих осіб (ПЕП), яка була прийнята у червні у тексті закону про оподаткування цифрових платформ та заблокувала його підписання президентом через протест ЄС, який вважає цю правку порушенням умов, за виконання яких він вже виділив Україні гроші.
"Дві з цих (чотирьох) речей надзвичайно політично складні… А б цього (врегулювання питання ПЕП) взагалі ніяких грошей по макрофіну не буде", – наголосила голова комітету.
Вона уточнила, що законопроєкти по посилках та оцінці майна мають більш ніж по тисячі правок кожен.
Підласа також зауважила, що першим питанням парламенту після повернення його до роботи 12-13 жовтня буде слухання постанови про можливість голосування в підвалі будівлі Верховної Ради, щоб працювати під час тривог, і поки принаймні половина опозиційних фракцій анонсує блокування цього рішення.
Щодо решти приблизно $21 млрд фінансування, окрім зазначених вище $4,26 млрд макрофіну, EUR3 млрд Ukraine Facility та $0,84 млрд від Світового банку, то мова йде про біля $12,9 млрд за Ukraine Facility, $1,6 млрд макрофіну, $1 – від Світового банку, $1,66 – від МВФ та $3,75 млрд з інших джерел, наприклад за програмою PEACE від Світового банку, уточнила голова комітету.
"З них $12 млрд залежить від Ради і ще $2 млрд залежить від підписання закон про оподаткування цифрових платформ, яке залежить від правки по ПЕП, тобто теж залежить від Ради", – підсумувала Підласа.
У якості прикладу законопроєктів, голосування яких наразі малоймовірно, під час дискусії були названі законопроєкти з посилення фінансового моніторингу для приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (Single Euro Payments Area – SEPA). За словами голови Бюджетного комітету, вони їх прийняття є умовою отримання $1 млрд Другої операції з політики розвитку (DPO-2) від Світового банку EUR365 млн від ЄС по програмі Ukraine Facility.
Як повідомлялося, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев 24 вересня повідомив, що комітет не підтримає запропоновані урядом законопроєкти про посилення фінансового моніторингу, "які стосуватимуться простих людей на тлі корупції та зловживань з фінансовим моніторингом Національного банку".
