Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявляє, що у текстах законів України досі трапляються конструкції, успадковані від радянської правової системи, зокрема мовні кальки і невластиві громіздкі канцеляризми.
"Українська держава повинна не просто писати закони українськими словами, вона повинна творити українське право українською мовою, а це значно більше, ніж перекласти текст. У текстах наших законів досі трапляються конструкції, успадковані від радянської правової системи: мовні кальки, громіздкі канцеляризми, невластиві українській мові звороти. Іноді речення написано українською, але побудоване так, ніби його перше сформулювали російською", – сказав Стефанчук у відеозверненні на Форумі до Дня української писемності та мови "Українська – мова вільних" в четвер в Києві, передає кореспондент агентства "Інтерфакс-Україна".
Спікер наголосив, що необхідно замінити цей підхід, бо мова закону повинна бути точною, зрозумілою і питомо українською.
"Бо закон – це не текст для вузького кола фахівців – це правила, за якими живуть мільйони людей, і громадянин повинен розуміти державу, коли вона звертається до нього мовою права", – додав він.
Як повідомлялося, постановою Верховної Ради України від січня 2026 року №4764-IX "Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави" передбачено опрацювання і затвердження українського правопису як стандарту державної мови, удосконалення української правничої термінології та розроблення єдиного стандарту шрифтового оформлення актів українського парламенту.
29 жовтня в Києві презентували новий національний український шрифт Zakon, в основі якого класична українська антиква, що поєднує національні графічні традиції із сучасними вимогами до оформлення документів.
Родина шрифтів Zakon складається з трьох гарнітур. Zakon Text призначена для діловодства, офіційних документів та повсякденної роботи з текстами. Вона відкрита для вільного використання. Zakon Decor створена для оформлення урочистих документів, відзнак і написів. Zakon Letterpress призначена для друку оригіналів нормативно-правових актів Верховної Ради України. Дві останні гарнітури доступні за закритою ліцензією обмеженому колу користувачів. Шрифт передбачає чотири накреслення: Regular, Italic, Bold і Bold Italic.
