Депутати Європейського парламенту закликали Європейську комісію переглянути у бік пом’якшення підхід до застосування механізму вуглецевого мита CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) щодо України, наголосивши, що умови повномасштабної війни потребують окремого режиму або спеціальних винятків.
"Я не можу уявити, яка ситуація підпадає під форс-мажор, якщо воєнні обставини України не підпадають", – наголосив доповідач щодо CBAM, депутат Європарламенту Мохаммед Шагім під час засідання Комітету Європарламенту з питань навколишнього середовища, клімату та безпеки харчових продуктів (ENVI), яке минулого тижня розглядало зміни до Регламенту CBAM та створення Тимчасового фонду декарбонізації.
За його словами, нинішній механізм форс-мажору фактично не враховує реалії війни в Україні.
Шагім зазначив, що Україна очевидно не має можливостей для проведення декарбонізації у необхідному темпі та не може забезпечити незалежну верифікацію даних про викиди в умовах війни та запропонував окремо обговорити це питання, щоб знайти для України спеціальне рішення.
Представник Європейської народної партії Петер Лізе також публічно підтримав необхідність окремого підходу. "Я не хочу відкривати скриньку Пандори, але Україна це справді особливий випадок", – заявив він та звернувся до Єврокомісії із запитанням, чому Брюссель наразі не розглядає можливість винятків для України.
Доповідач щодо Тимчасового фонду декарбонізації Паскаль Канфен також підтримав позицію колег і заявив, що розчарований відсутністю чіткої відповіді Єврокомісії щодо України.
В той же час представниця Європейської комісії, директорка з питань непрямого оподаткування та адміністрування податків директорату з питань оподаткування та митного союзу (DG TAXUD) Марія Елена Скоппіо заявила, що Україна "не є частиною нинішньої доповіді" та не стала коментувати можливість застосування спеціального режиму або форс-мажору до країни, що страждає від повномасштабної російської агресії.
Під час дискусії депутати також активно обговорювали ширші наслідки CBAM для європейської промисловості та конкуренції на світових ринках – зокрема, Паскаль Канфен прямо пов’язав механізм CBAM із ризиками посилення позицій Росії на експортних ринках, особливо аграрних. За його словами, європейські виробники стикаються з додатковими вуглецевими витратами, тоді як російські конкуренти таких витрат не мають. "ЄС не повинен робити такий подарунок Росії", – вважає Канфен.
В той же час звучали пропозиції й подальшого розширення CBAM на додаткові митні коди для захисту європейських компаній. Представниця Єврокомісії Скоппіо привітала таке обговорення, але наголосила на принципах пропорційності та технічної здійсненності, а також попередила, що надто широке розширення сфери застосування може створити надмірне адміністративне навантаження.
Як повідомляло агентство "Інтефакс-Україна", віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка у середині квітня у Брюселі заявив, що Єврокомісія припустилася помилки в розрахунках щодо застосування з 1 січня 2026 року CBAM для України, що підтвердили практичні результати першого кварталу 2026 року. Він наголосив, що цю помилку необхідно виправити, відповідні переговори наразі ведуться на рівні Єврокомісії.
"Я думаю, що ми знайдемо рішення, яке задовільнить Комісію", – сказав він у дискусії на Третьому бізнес-саміті Україна-ЄС, який проходив 22-23 квітня. За словами Качки, у Брюсселі відбулася "гарна дискусія" з гендиректором DG TAXUD) Герассімосом Томасом.
Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев, який також був учасником зустрічі з Томасом, під час дискусії був більш жорстким: він назвав взаємодію між Україною та ЄС у питання CBAM "дивною". "Іноді це трохи схоже на газлайтинг", – зазначив глава Мінекономіки
Він нагадав, що українська сторона висловлювала весь минулий рік, особливо другу його половину, занепокоєння, що CBAM створить багато проблем в Україні та надавала відповідні розрахунки. "І справа не в тому, що ЄС казав, що це неважливо. Вони казали, що цього не станеться. У них є розрахунки, що впливу не буде. Тепер ми бачимо справді, справді великий вплив. І так, нам потрібно це вирішити", – заявив Соболев під час дискусії на бізнес-саміті.
За даними Мінекономіки, через об’єктивну неможливість верифікації викидів під час війни, втрати українського експорту в галузі металургії у першому кварталі 2026-го склали від 17% до 93% – залежно від сектору. За словами міністра, була досягнута домовленість, що DG TAXUD прискорять процес верифікації викидів України і запропонують практичні рішення для бізнесу.
Генеральний директор ПАТ "ArcelorMittal Кривий Ріг" (АМКР) Мауро Лонгобардо в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна" на початку березня повідомив, що через CBAM європейські клієнти АМКР скасували всі замовлення, які складали третин виробництва, бо їм потрібно додатково платити від $60 до $90 за кожну тонну продукції.
Раніше на неможливість уникнути сплати за максимальним тарифом CBAM із-за відсутності верифікації скаржилися також представники енергосектору. "Тобто всі, хто мав сміливість в Європі купити (в Україні) електричну енергію, навіть у сонячної станції, вони мають заплатити в кінці кварталу EUR68 за кожну МВт-годину", – заявив наприкінці березня голова київського офісу Секретаріату Енергетичного співтовариства (ЕС), який очолював Міненерго у 2019-2020 роках, Олексій Оржель.
Він уточнив агентству "Інтерфакс-Україна", що проведення по CBAM-верифікації генеруючих потужностей в Україні, де продовжується війна, у цьому році та на початку наступного малоймовірно, бо попит на цю послугу зараз дуже великий, у тому числі серед балканських країн, по яким також болюче вдарило запровадження цього механізму.
Національний банк України у квітневому Інфляційному звіті зменшив прогноз експорту з України цього року з $63,6 млрд до $61,6 млрд та прогноз зростання ВВП з 1,8% до 1,3% та назвав серед причин запровадження CBAM з початку року.
