Кількість біженців з України, яка залишатиметься у Європі до кінця 2029 року, складатиме 2,9 млн або 56% від їх поточної кількості за сценарію "крихкого миру з поступками", у якому до кінця 2026 року бойові дії припиняться, але Росія зберігає де-факто контроль над тимчасово окупованими територіями, рівень інвестицій на територіях під контролем українського уряду середній/високий, а статус тимчасового захисту для біженців з боку ЄС припиняється у березні 2027 року.
Результати такої агентно-орієнтованої моделі опублікувало УВКБ ООН у спеціальному дослідженні "Перехід від тимчасового захисту: прогнозований термін перебування, легальні шляхи та варіанти політики для біженців з України", за результатами якого воно рекомендує ЄС продовжити статус тимчасового захисту.
За сценарію триваючою війни або "статус-кво", в Європі на кінець 2029 року перебуватиме 5,16 млн біженців з України, або 99% від їх поточної кількості, і лише у випадку "Перемоги України" із поверненням їй окупованих територій до кінця цього року їх кількість може скоротитися до 32%.
"Ці сценарії не є прогностичними. Швидше, вони забезпечують структурований, методологічно обґрунтований спосіб дослідження того, як прийняття рішень та поведінка біженців можуть змінитися у відповідь на різні ймовірні майбутні події, на основі низки даних", – уточнили автори дослідження, у якому використовувалися результати сьомого опитування біженців у лютому 2026 року та долучався Лондонський університет Брунеля.
Прогнозується, що у сценарії крихкого миру розподіл біженців, що не повернуться до України, буде географічно нерівномірним: в деяких країнах Західної та Північної Європи залишатиметься більше половини від поточного числа біженців, тоді як в деяких країнах Центральної та Східної Європи – менше половини. Наприклад, у Німеччині, де більше всього українських біженців, залишаться 67%, тоді як в Молдові – 34%, Угорщині – 38%. Для Польщі та Чехії, які є другою та третьою країною у ЄС за кількістю біженців з України, ці показники складають відповідно 53% та 51%.
УВКБ ООН зазначило, що як за сценарієм збереження статус-кво, так і за сценарієм крихкого миру, серед біженців, які залишатимуться в країнах перебування, буде більше домогосподарств, що потенційно є менш вразливими. Ця група здебільшого складається з родин, у яких принаймні один член працює. Прогнозується також, що об’єднання сімей у країнах перебування та інтеграція дітей у системи освіти сприятимуть зниженню показників повернення.
Згідно із дослідженням, географічне походження також суттєво впливає на прогнозовані рішення щодо повернення. У сценарії крихкого миру частка біженців зі сходу України серед тих, хто залишиться у Європі, складатиме 44%, з півдня – 24%, з Києва – 9%, з півночі – 10%, з заходу – 8% та з центру – 5%.
УВКБ ООН із відсилкою до дослідження, у якому взяло участь 4,4 тис. біженців, зауважило, що 59% респондентів із статусом тимчасового захисту мають наміри змінити свій правовий статус протягом найближчих 12 місяців. Однак передбачувані шляхи досягнення цієї мети значно різняться залежно від профілю родини. Якщо в ній хоча б один працюючий, то 33% планують отримати дозвіл на працевлаштування і лише 10% податися на статус біженця, а на навчання – 2%, тоді як у родинах без працюючих ці показники становлять відповідно 16%, 16% та 5%.
"Вразливість, інформаційні прогалини та неможливість використання альтернативних законних шляхів разом створюють реальний ризик правової невизначеності, порушення доступу до прав, тиску на національні системи надання притулку та потенційного подальшого переміщення між державами-членами ЄС у разі, якщо статус тимчасового захисту закінчиться у березні 2027 року … без перехідних домовленостей, пільгових періодів або масштабованих альтернативних правових статусів, до яких реально могла б отримати доступ велика частина біженців", – заявляє УВКБ ООН.
На його думку, навіть за сценарію крихкого миру ключові умови для повернення, такі як житло, послуги, працевлаштування та розмінування, навряд чи зможуть негайно задовольнити потреби у великому масштабі.
"Безперервність перебування має бути збережена після березня 2027 року без розрізнення залежно від статусу зайнятості, тривалості перебування, наявності дійсних проїзних документів, регіону походження чи інших факторів", – вважає УВКБ ООН.
"У разі збереження статусу-кво це може вимагати чергового продовження терміну дії тимчасового перебування з чітко визначеними строками, а також прискореної підготовки до переходу на альтернативні правові статуси. У разі укладення крихкого миру перехідний статус, координований ЄС, повинен забезпечувати право на перебування, збереження прав та доступ до послуг на час відновлення та перехідного періоду", – йдеться у рекомендаціях дослідження.
Раніше цього тижня спеціальна посланниця Європейського Союзу з питань українців Ільва Йоганссон сказала в інтерв’ю українськомовному відеоподкасту DW "Вас викликає Брюссель", що вона очікує продовження з боку ЄС дії тимчасового захисту для українців ще на рік – до 2028 року.
"З огляду на поточну ситуацію, я думаю, що (від Єврокомісії. – Ред.) надійде пропозиція продовжити його ще на один рік – до березня 2028 року. І я думаю, що держави-члени ЄС із цим погодяться", – зазначила Йоганссон.
