Міністерство фінансів України залишається прихильником ідеї місцевих органів влади дозволити роботу пересувних автозаправних комплексів (АЗК) у прифронтових регіонах, які втратили паливну інфраструктуру через ворожі обстріли, відповідний законопроєкт готовий до внесення у Раду, повідомила одна з його ініціаторок, заступниця міністра фінансів Світлана Воробей.
"Були різні думки, але ми зійшлися на певній концепції. Ми цей законопроект розробили разом з Податковою, разом з органами місцевого самоврядування, спілкувалися також з паливниками, але вони не дуже хочуть цей законопроект…", – сказала вона на форумі "Think Small First – Спочатку думай про малих", який провела у Києві Національна бізнес-коаліція за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE) цього тижня.
Воробей уточнила, що цей документ також передбачає можливість відміни ліцензії на цих прифронтових територіях, де ніхто не хоче торгувати.
Заступниця міністра уточнила, що документ був розроблений разом з Тростянецькою місцевою радою, а потім підтриманий на зібранні всіх голів прифронтових територій.
За її словами, є два його проходження: довгий – через уряд, який з усіма погодженнями може зайняти щонайменше три місяці до потрапляння тільки в Раду, та коротший – через Асоціацію міст та внесення народними депутатами з прифронтових регіонів, наприклад, Сумської або Чернігівської області.
На думку Воробей, цей документ має знайти підтримку у Раді, бо не є втратою контролю над ринком, але дозволяє цим територіям вижити цієї зимою, а правоохоронцям – спілкуватися з легальними постачальниками пального і затримувати і карати тих, хто це робить нелегально.
"Мені здається, в цій ситуації першу скрипку повинні грати органи місцевого самоврядування: вони відповідають за безпекові ситуації, вони повинні відповідати і за людей, і за надходження, – додала заступниця міністра.
На заклик асоціації "Паливно-енергетичного бізнесу" (ПЕБ) переглянути авансові внески з податку на прибуток для АЗС у відповідь на систематичне знищення Росією заправок, особливо у прифронтових регіонах, Воробей заявила про готовність розглянути відповідні пропозиції, але закликала ринок знайти спільну позицію з цього питання.
"Тоді, коли це (авансові внески) вводилося, вартість пального була на рівні бензин 50-60 грн (за літр). Сьогодні бензин коштує, на жаль, вже вдвічі більше, але сума авансових платежів не змінювалася. Ми свідомо їх не змінюємо, тому що це такий собі автоматичний механізм зменшення тиску на автозаправні станції у зв'язку з ситуацією, яка відбулася", – зазначила заступниця міністра.
Представник ПЕБ стверджував, із посиланням на розрахунки асоціації, що для великих мереж авансові внески дорівнюють 5-6 коп. на літр пального, тоді як для "малих або дискаунтерів так званих – це біля гривні на літр пального".
Воробей попросила надати ці розрахунки.
"Давайте подивимося, поговоримо з вашою асоціацією, запросимо ще інші асоціації. Якщо це дійсно так, ми знайдемо якісь критерії, як розділити тих, хто повинен платити 60 (тис. грн, і тих, хто повинен платити 30 (тис.) гривень, при однакових умовах. Я готова говорити, але дайте нам ці розрахунки, мені важко, не маючи ваших розрахунків", – підсумувала заступниця міністра.
Як повідомлялося, ці авансові внески були введені з 1 грудня 2024 року. Вони складають 60 тис. грн – якщо реалізується будь-яке пальне, окрім скрапленого газу, 30 тис. грн – якщо на АЗС продається лише скраплений газ та 45 тис. грн – якщо в попередньому місяці більш ніж 50% обсягу реалізованого пального становив скраплений газ.
