Поки одні українці використовують штучний інтелект для роботи та навчання, інші вже починають конкурувати з алгоритмами за власне робоче місце. Автоматизація поступово заходить у HR, маркетинг, customer support, IT та офісну роботу, змінюючи звичні правила ринку праці. Бізнес отримує інструмент для підвищення продуктивності, а працівники новий виклик – як не опинитися "зайвим" у світі, де частину функцій дедалі швидше виконує машина. Які професії першими відчують наслідки технологічної трансформації, чи готова Україна до нової цифрової реальності та хто має захищати працівників від ризиків автоматизації, розбирався УНН.
Стрімкий розвиток штучного інтелекту змінює реалії українського ринку праці. Те, що ще кілька років тому існувало лише у футуристичних фільмах, сьогодні є буденністю. Алгоритми беруть на себе дедалі більше рутинних задач, а компанії тестують нові моделі автоматизації та цифрового контролю за ефективністю працівників.
Директорка HR-агенції Smart Solutions Україна Ірина Пруднікова пояснює, що штучний інтелект насамперед витісняє рутинні процеси, але водночас створює нові вимоги до працівників.
Директорка HR-агенції Smart Solutions Україна Ірина Пруднікова
Сьогодні впевнені користувачі ШІ мають конкурентні переваги перед кандидатами, які ігнорують освоєння доступних інструментів
– зазначила Пруднікова.
За її словами, Україна поки лише на початку масштабної трансформації ринку праці під впливом штучного інтелекту. Проте зміни вже відбуваються і вони стосуються не лише технологічних професій. Автоматизація змінює підходи до роботи у HR, маркетингу, customer support, IT та низці офісних професій.
ШІ не замінить людину у відповідальності за результат. ШІ не може ставити сам собі задачі. Саме ці обставини визначатимуть перелік нових професій, що з’являться в перспективі 10-15 років
– розповіла експертка.
Серед таких професій HR-фахівчиня називає наприклад: Data trust architect, Algorithmic auditor, AI ethics compliance lead, Human-AI interaction designer, ML operations engineer, AI governance officer та інших спеціалістів, які контролюватимуть роботу алгоритмів і відповідатимуть за взаємодію людини з новими технологіями.
Нові виклики
Втім, разом із новими можливостями ринок праці отримує і нові ризики. Один із них – так зване "алгоритмічне управління", коли рішення щодо навантаження, оцінки ефективності чи навіть скорочення працівника фактично ухвалює цифрова система. Саме цю проблему обгооврюють у Федерації профспілок України. Команда голови ФПУ Сергій Бизов вперше включила тему штучного інтелекту в офіційну стратегію розвитку Федерації як окремий напрямок – "Майбутнє праці та ШІ".
IX Зʼїзд Федерації профспілок України
Стратегія розвитку ФПУ на 2026-2031 роки, яку Бизов презентував на IX зʼїзді передбачає конкретні механізми реагування на ці виклики:
- участь у розробці нормативно-правових актів щодо використання штучного інтелекту на робочих місцях;
- захист працівників від “алгоритмічного управління” через колективні договори;
- створення системи профспілкового кар’єрного консультування для адаптації людей до нових вимог ринку;
- навчання профспілкових лідерів використанню інструментів ШІ;
- контроль психосоціальних ризиків цифровізації та професійного вигорання.
У Федерації профспілок переконані, якщо не почати працювати з темою штучного інтелекту вже зараз, правила нового ринку праці писатимуть великі технологічні компанії та роботодавці. Саме тому у ФПУ наполягають на тому, що цифровізація не повинна звужувати трудові права працівників, а держава має вже зараз формувати правила використання нових технологій на робочих місцях.
