• 27 •
У день народження Степана Бандери розуміємо, яке значення має для України, і які відомості про нього є міфами.
1 січня в Україні особливе свято: наша країна відзначає день народження Степана Бандери – особистості неординарної та різнобічної. Про нього складено чимало міфів і легенд. Що з них – правда, а де – дозвільні домисли, в коментарі УНІАН пояснив кандидат історичних наук, дослідник українського визвольного руху ХХ століття Микола Посівнич, повідомляє UAINFO.org.
Що зробив Степан Бандера для України
й чим важливе свято 1 січня
"Степан Бандера і перше січня – це є символ боротьби, визвольного руху. Перше січня вибрано через те, що Степан Бандера є уособленням цього визвольного руху. Цього дня вшановують Степана Андрійовича, його послідовників, усіх учасників визвольного руху. Самі слова "Бандера", "бандерівці" уособлюють тепер весь визвольний рух, як в ранішні історичні періоди було "петлюра", "петлюрівці" або "Мазепа", "мазепинці". І тому ця плеяда, яка була і разом із Бандерою, і проти Бандери та пізніше відійшла від цього руху – окупанти. Як і німці. Як їх радянські окупанти охрестили за іменем провідника. "Бандера" стало загальною назвою всього руху", – пояснив Посівнич.
Читайте також: Шевченко, Зеленський, Бандера: названо найвидатніших українців усіх часів
За його словами, для нинішніх російських окупантів ті, хто говорить українською, носить вишиту сорочку – це теж бандерівець, і хто бореться за незалежність України – також бандерівець, незалежно від того, російськомовний він, православний чи католик.
"Це кліше було у ворожій пропаганді 70 років тому й існує і зараз. Ще в підпіллі публіцист Петро Федун (псевдонім – Петро Полтава, заступник голови Генерального Секретаріату Української Головної Визвольної Ради, член ОУН і член Проводу ОУН – ред.) в 1948 році написав агітаційно-публіцистичну роботу "Хто такі бандерівці й за що вони борються?". Там "бандерівець" – це синонім до слів повстанець, революціонер. В одному з листів до головнокомандувача УПА Василя Кука Степан Бандера писав наприкінці 1950 року, що найгірше, що його засмучує, це бути іконою визвольного руху, адже зразком бути найважче в житті, бути таким святим, щоб пропагувати ідеї та бути еталоном і зразком. І, власне, тепер в Україні він і став такою іконою", – вважає історик.
При цьому експерт підкреслив, що для наших ворогів – росіян – Бандера є "антиіконою", адже він був одним із найуспішніших символів, був, як зараз модно говорити, менеджером визвольного процесу. Тому ворожа пропаганда і зробила його уособленням усіх борців проти окупації – проти однієї людини набагато легше боротися на пропагандистському фронті: мовляв, якби не Бандера, то українці не боролися б.
"Тому ці слова – Бандера, бандерівці – є таким хорошим інформаційним інструментом, коли можна ним свідомо маніпулювати, і проти однієї людини набагато легше боротися, ніж проти сотень тисяч", – пояснив дослідник українського визвольного руху.
Степан Бандера: біографія
1 січня 1909 року – саме цього дня Степан Бандера з'явився на світ у родині греко-католицького священника в селі Старий Угринів (знаходиться на території сучасної Івано-Франківської області, а в ті часи було у складі Австро-Угорської імперії).
Активною політичною позицією Степан пішов у батька: той теж брав активну участь у політичному житті, був свого часу послом у парламенті ЗУНР – УНР у Станіславі.
Читайте також: Соліст Kozak System розповів, що його дід був сотником УПА: сидів за одним столом зі Степаном Бандерою
Бандера відучився в гімназії, потім до 1933 року навчався в Агрономічному відділі Високої Політехнічної школи у Львові. Вже тоді польська влада взяла хлопця "на замітку" за участь в українських національних ініціативах. Закінчити Політехнічну школу у Бандери так і не вийшло: його заарештували напередодні дипломного іспиту.
В Організацію Українських Націоналістів (ОУН) Бандера вступив ще в 1929 році, а за чотири роки став на західно-українських землях офіційним крайовим провідником ОУН.
В ОУН Бандера проявив себе як радикальний політик: наприклад, він організував кілька політичних вбивств (у тому числі секретаря консульства СРСР у Львові Олексія Майлова – як відповідь ОУН на Голодомор в Україні).
У 1936 році Бандері винесли вирок – довічне ув'язнення, проте після захоплення Польщі Німеччиною в 1939 році політичний діяч вийшов на свободу. У цей період Бандера працює над розширенням мережі визвольної організації на територію всієї України – але планам цим не судилося збутися: в організації починається розкол.
Частина ОУН, яка остаточно перейшла під керівництво Бандери, отримала назву "бандерівці" або ОУН (б). За допомогою цих прихильників Бандера мріяв створити незалежну Українську державу на західноукраїнській території. Про її створення він і проголосив 30 червня 1941 року у Львові – але німецька влада не підтримала подібне рішення. Бандеру заарештовують і кидають у концтабір Заксенгаузен.
Читайте також: Росія ввела санкції проти онука Степана Бандери та Джима Керрі
Після цього українські підрозділи УПА (остаточно були сформовані навесні 1943 року) починають боротися не тільки проти польських і радянських партизанів, а й проти німецької окупації. При цьому сам Степан особисто ніколи не очолював УПА.
Звільнився Бандера в 1944 році. І відразу ж повернувся до діяльності в ОУН.
У 1959 році Бандеру вбили в Мюнхені, де той провів останні роки життя. За смерть Бандери відповідальність несе радянський агент Богдан Сташинський.
Як відзначається День народження Степана Бандери в Україні
1 січня, в день народження Бандери, в Києві вже стало традицією влаштовувати смолоскипну ходу на честь народного діяча.
У Львові на честь цієї події влаштовують народне віче біля пам'ятника Бандері, а також молебень про долю України.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
UAINFO
Повідомити про помилку – Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter 
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки
