• 54 •
Скандал з посолкою вкотре підняв тему фемінітивів і знов мережею несеться "не дозволимо калічити нашу мову". Мені це нагадує аргументи Путіна про "радітєль №1 і радітєль №2". Давайте через цю притягнуту за вуха х*рню розбомбимо будинок в Дніпрі.
Таку думку на власній сторінці у Facebook висловив блогер Володимир Гевко, інформує UAINFO.org.
Сама незручність і незвичність для вашого вуха слова "посолка" яскраво натякає на те, що всю історію людства, відколи існують дипломатичні зв'язки, послами призначали чоловіків, і тому потребу у слові "посолка" не було. Як дотепер немає потреби у слові пасторка чи священниця. Бо не існує жінок на цих посадах. Цікаво, чому? Жінки не вміють проповідувати чи менше вірять в бога? Церква як носійка застарілих традицій, наче застигла в краплі бурштину мільйон років тому доісторична муха, дає чудесну можливість вивчати ці явища. Адже існує монах і монашка, і називати монашку монахом безглуздо, чи не так?
Власне, поява жінок у нових професіях, а також наявність родів, які існують в українській мові, зумовлюють появу фемінітивів. Такий же процес, до речі, історично траплявся і з чоловічими професіями на традиційних жіночих ролях. Приміром, сестри милосердя трансформувались у відому нам професію медсестри, і коли у тій професії з'явились чоловіки – то вони не захотіли, щоб їх називали медсестрами і стали медбратами. Хоча ніхто з того не регоче – гг, ще шо, може, медплемінники?
Окрім того, не забувайте про вектор ініціативи вживання фемінітивів – їх не нав'язують, а ними самоназиваються і закликають називати себе так само іншим людям. Якщо вам більше подобається слово "посол" – то ви вживаєте при описі його, але якщо жінка, котра виконує роль посла, хоче, щоб на її візитці писалось "посолка" чи так її титрували на телевізійному інтерв'ю – то це також нормально.
Фемінітиви не калічать мову, а збагачують. Окрім первинної вужчої їх функції – виправляти гендерний дисбаланс у професіях та соціумі загалом. І якщо з другим ви можете бути незгідні хоч сто разів, то мати щось проти збагачення, гнучкості і універсальності української мови – це як мінімум дивно.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
Володимир ГЕВКО
Повідомити про помилку – Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter 
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки
