Українському президенту нібито представили план масштабної атаки на московські аеропорти із застосуванням до тисячі невеликих безпілотників зі штучним інтелектом. Про це пише The Atlantic із посиланням на анонімні джерела. Водночас в Офісі президента України назвали публікацію «повною нісенітницею».
За даними видання, проєкт мав кодову назву M&Ms. Його автори розглядали можливість одночасного запуску до 1000 малих дронів, які могли б самостійно орієнтуватися на місцевості за допомогою камер, алгоритмів штучного інтелекту та попередньо завантажених карт.
Задум передбачав не лише створення проблем для цивільної авіації в районі Москви. Автори концепції розраховували на значно ширший політичний ефект: масштабне порушення роботи аеропортів мало створити додатковий тиск на російські еліти, які, за задумом, могли б вимагати від Володимира Путіна початку переговорів з Україною.
Як стверджує The Atlantic, план представили Зеленському взимку. Президент начебто поставився до нього обережно через потенційні ризики для цивільних літаків і пасажирів, однак дозволив продовжити технічну підготовку проєкту.
За інформацією джерел видання, робота над M&Ms припинилася у липні після звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони. Саме йому приписують формування команди програмістів, яка мала створити систему автономного наведення дронів, а також пошук фінансування з боку європейських партнерів.
Один зі співрозмовників The Atlantic вважає, що технологічно задум залишається реалізованим і його можна відновити приблизно за три місяці. Водночас це твердження ґрунтується на словах анонімного джерела й не має незалежного підтвердження.
В Офісі президента заперечили сам факт існування такого плану. Там заявили, що Україна не має достатньо точної та надійної далекобійної зброї для ударів по російських аеропортах без надмірного ризику для цивільного населення.
Таким чином, історія про M&Ms наразі залишається непідтвердженою версією, яку опублікувало американське видання. Вона водночас демонструє, наскільки активно обговорюється можливість використання автономних систем та штучного інтелекту у сучасній війні — від розвідки й наведення до потенційного застосування великих груп безпілотників.
