Останніми роками в Україні активно змінюється податкове законодавство, особливо у сфері міжнародного оподаткування. Однією з найважливіших тем для бізнесу та приватних інвесторів став звіт КІК — контрольованих іноземних компаній. Для багатьох українців, які мають бізнес за кордоном або володіють іноземними активами, нові правила стали справжнім викликом. Водночас держава пояснює ці зміни необхідністю боротьби з приховуванням доходів та виведенням прибутку в офшори.
У 2024–2026 роках вимоги до звітності КІК стали ще актуальнішими, а податкова служба почала активніше перевіряти виконання цих норм. Саме тому важливо зрозуміти, кого стосуються нові правила, які документи потрібно подавати та які ризики виникають у разі порушення законодавства.
Що таке КІК і чому про це всі говорять
КІК — це контрольована іноземна компанія. Простими словами, йдеться про компанію, зареєстровану за кордоном, але фактично контрольовану резидентом України. Законодавство про КІК було запроваджене в межах міжнародного плану BEPS, спрямованого на боротьбу з ухиленням від сплати податків.
Україна приєдналася до міжнародних стандартів фінансової прозорості, тому власники іноземних компаній повинні знати що таке строк підготовки звіту КІК і зобов’язані повідомляти державу про свої активи та прибутки.
Основна мета нововведень
Головне завдання правил КІК — зробити прозорою структуру міжнародного бізнесу українських резидентів. Податкова служба прагне:
контролювати доходи, отримані за кордоном;
зменшити використання офшорних схем;
збільшити надходження до бюджету;
забезпечити однакові правила для всіх платників податків.
Для великого бізнесу це стало частиною нової міжнародної реальності, а для малого та середнього підприємництва — це повідомлення КІК і необхідність ретельно переглядати структуру своїх активів.
Кого стосуються нові вимоги
Правила КІК поширюються не лише на великих бізнесменів чи власників офшорів. Насправді перелік осіб значно ширший.
До категорії контролюючих осіб можуть належати:
Фізичні особи-резиденти України.
Юридичні особи, зареєстровані в Україні.
Особи, які прямо або опосередковано володіють часткою в іноземній компанії.
Особи, які фактично контролюють діяльність компанії навіть без формального володіння.
Наприклад, якщо українець має компанію в Польщі, Естонії, Кіпрі чи ОАЕ, він може підпадати під вимоги КІК. Навіть у випадку, коли компанія не веде активної діяльності або не приносить значного прибутку, звітність усе одно може бути обов’язковою.
Коли виникає контроль
Контроль над іноземною компанією визначається за кількома критеріями:
володіння понад 50% компанії;
володіння понад 10%, якщо декілька резидентів України разом мають 50% і більше;
можливість впливати на управлінські рішення;
контроль над банківськими рахунками чи фінансовими потоками.
Саме через це багато підприємців сьогодні звертаються до податкових консультантів для аналізу своїх корпоративних структур.
Які звіти потрібно подавати
Контролюючі особи зобов’язані подавати спеціальний звіт КІК разом із річною податковою декларацією. У документі вказуються:
інформація про іноземну компанію;
структура власності;
фінансові показники;
прибуток компанії;
дані про сплачені податки за кордоном.
Крім самого звіту, можуть знадобитися фінансова звітність, аудиторські документи та підтвердження діяльності компанії.
Що важливо врахувати
Є кілька ключових моментів, які часто ігнорують власники іноземного бізнесу:
Навіть “спляча” компанія може вимагати подання звіту.
Неподання інформації тягне за собою значні штрафи.
Податкова має право перевіряти джерела доходів та рух коштів.
Дані між країнами поступово обмінюються автоматично.
Через міжнародний обмін фінансовою інформацією приховати іноземні активи стає дедалі складніше.
Штрафи та відповідальність
Українське законодавство передбачає серйозну відповідальність за порушення правил КІК. Розміри штрафів можуть становити сотні тисяч гривень залежно від характеру порушення.
Найчастіше санкції застосовуються за:
неподання звіту;
несвоєчасне подання;
приховування інформації;
подання недостовірних даних.
Для бізнесу це не лише фінансові ризики, а й репутаційні втрати, особливо у випадках міжнародної співпраці або роботи з банками.
Як підготуватися до нових правил
Фахівці радять не відкладати аналіз іноземних активів та корпоративних структур. Навіть якщо компанія створювалася багато років тому для зручності міжнародної роботи, сьогодні її потрібно оцінювати вже з урахуванням вимог КІК.
Корисними кроками можуть бути:
проведення податкового аудиту;
аналіз структури власності;
перевірка фінансової звітності;
консультація з міжнародними податковими експертами;
підготовка документів заздалегідь.
Світова тенденція до фінансової прозорості лише посилюватиметься. Саме тому українському бізнесу та приватним інвесторам доведеться адаптуватися до нових правил гри, де відкритість і правильна звітність стають важливою частиною безпечного ведення міжнародної діяльності.
