Україні у 2027 році знадобиться 52,6 млрд доларів міжнародної фінансової підтримки, дефіцит державного бюджету планується на рівні 15% ВВП, а державний борг може перевищити 110% ВВП. При цьому ще на початку вересня у Міністерстві фінансів оцінювали попередньо непокриту потребу у зовнішньому фінансуванні наступного року у 32,6 млрд доларів та називали нинішню бюджетну ситуацію найскладнішою з 2022 року.
УНН розбирався, що заклали в проєкт Державного бюджету на 2027 рік, чому потреба України в грошах зростає та наскільки держава залежатиме від фінансування міжнародних партнерів.
Витрати зростають удвічі швидше за доходи
15 вересня Кабінет міністрів схвалив та передав до Верховної Ради проєкт Державного бюджету на 2027 рік. Документ зареєстрували у парламенті під №16000 і наразі народні обранці опрацьовують його в профільних комітетах. А це значить, що наведені в держкошторисі показники ще можуть змінюватися під час проходження документом усіх необхідних етапів у Верховній Раді.
Якщо ж повернутися до цифр, то у проєкті бюджету на наступний рік уряд заклав 5,648 трлн грн доходів. Це на 452,1 млрд грн, або 8,7%, більше за план 2026 року з урахуванням внесених до нього змін. Натомість видатки мають сягнути 7,272 трлн грн. Вони збільшуються одразу на 864,9 млрд грн, або на 13,5%. Тобто видаткова частина бюджету зростає суттєво швидше, ніж доходи.
За розрахунками Мінфіну, дефіцит державного бюджету становитиме близько 15% прогнозованого ВВП. Для порівняння, очікуваний показник за 2026 рік становить близько 12% ВВП. Загальне фінансування дефіциту планується на рівні близько 1,67 трлн грн, причому ключову роль мають відігравати саме зовнішні запозичення.
Одночасно граничний обсяг державного боргу наприкінці 2027 року може досягти приблизно 12,31 трлн грн, або 110,4% прогнозованого ВВП. За структурою боргу близько 84% може припадати на зовнішні зобов'язання і лише 16% – на внутрішні.
Україні потрібно 52,6 млрд доларів з-за кордону
Одна з найпоказовіших цифр проєкту бюджету – потреба у міжнародній фінансовій підтримці. На 2027 рік Мінфін оцінив її у 52,6 млрд доларів. Гроші планують отримувати від Європейського Союзу, країн G7 у межах механізму ERA, Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Великої Британії та інших партнерів.
Проблема полягає в тому, що потреба у фінансуванні та вже гарантовані Україні кошти – не одне й те саме.
Ще 4 вересня міністр фінансів Сергій Марченко заявляв, що попередньо непокрита потреба України у зовнішньому фінансуванні на 2027 рік становить 32,6 млрд доларів. За його словами, базова щорічна потреба України у зовнішньому фінансуванні залишається на рівні близько 50 млрд доларів. Марченко тоді назвав бюджетну ситуацію найскладнішою з 2022 року та попередив, що без необхідної допомоги союзників державі, можливо, доведеться скорочувати частину невійськових витрат.
Після завершення формування проєкту бюджету оцінка загальної потреби зросла до 52,6 млрд доларів.
Що каже МВФ
Оцінки Міжнародного валютного фонду дещо відрізняються від нових бюджетних розрахунків уряду. Під час першого перегляду нової програми EFF МВФ оцінював фінансовий розрив України на 2027 рік у базовому сценарії у 43,4 млрд доларів. Тоді Фонд виходив з того, що близько 40,7 млрд доларів може надійти від офіційних кредиторів і донорів, ще близько 1,8 млрд доларів – безпосередньо від МВФ, а близько $0,9 млрд становитиме полегшення боргових виплат.
Однак ці цифри не варто механічно порівнювати з 52,6 млрд доларів, передбаченими новим проєктом бюджету. Розрахунки МВФ базувалися на інформації станом на травень 2026 року та стосувалися ширшого фінансового балансу в межах програми Фонду. Відтоді потреби України, насамперед оборонні, продовжили зростати.
Це добре видно вже на прикладі поточного року: за даними парламентського бюджетного комітету, один день війни у 2026 році коштує Україні близько 190 млн доларів, тоді як у 2024 році йшлося приблизно про 140 млн доларів.
Україні потрібно майже 4,9 трлн гривень на війну
Головною статтею проєкту Держбюджету-2027 залишається сектор безпеки та оборони. На нього Кабмін пропонує спрямувати 4,885 трлн грн, або 43,8% прогнозованого ВВП. Це на 517,9 млрд грн більше, ніж закладено у бюджеті-2026 після внесення змін.
З цієї суми:
- 1,792 трлн гривень – на оплату праці з нарахуваннями;
- 2,299 трлн гривень – на озброєння та військову техніку;
- 499,9 млрд гривень – на інші оборонні видатки;
- 264,9 млрд гривень – як резерв;
- 30 млрд гривень – державні гарантії на закупівлю озброєння та військової техніки.
Фактично оборона поглинає основну частину внутрішнього фінансового ресурсу держави. Цивільні видатки – соціальні програми, освіта, медицина, підтримка ВПО, відновлення та частина економічних програм – значною мірою залежать від зовнішніх грошей.
Саме тому перебої з міжнародним фінансуванням для України вказують на критичну необхідність визначати, які невоєнні витрати переносити, скорочувати або шукати для них додаткові внутрішні джерела.
Економічного прориву уряд не очікує
Проєкт бюджету на 2027 рік сформований за консервативним сценарієм, який виходить із продовження високих безпекових ризиків. Як пояснюють аналітики-економісти, Кабмін використав сценарій, за якого реальний ВВП у 2027 році зросте лише на 1,3%. Інфляція прогнозується приблизно на рівні 8%. Водночас у червневому оптимістичнішому сценарії, який передбачав суттєве покращення безпекової ситуації, Кабмін розраховував на зростання економіки на 4,5%. Ці факти вказують на те, що влада вже не формує головний фінансовий документ на припущенні про швидке завершення війни та різке відновлення економіки.
Чому ситуацію з бюджетом називають найскладнішою з 2022 року
Сам по собі великий дефіцит для українського бюджету воєнного часу не є новим явищем. Від початку повномасштабного вторгнення держава щороку витрачає значно більше, ніж здатна зібрати всередині країни, а різницю компенсує коштом міжнародної допомоги та запозичень. Однак у 2027 році одночасно сходяться декілька проблем.
Військові витрати продовжують зростати, тоді як економіка, за урядовим прогнозом, майже не прискорюється. Дефіцит знову збільшується до 15% ВВП, борг перевищує обсяг річного ВВП, а для виконання всіх закладених у бюджет зобов'язань потрібно понад 50 млрд доларів зовнішньої підтримки.
До цього додається невизначеність щодо того, яка частина цих грошей буде гарантована партнерами заздалегідь і коли саме вона надходитиме.
Тому головний ризик бюджету-2027 – не те, що 1 січня у держави раптово закінчаться гроші. Критичним є те, що здатність виконати весь запланований обсяг видатків дедалі більше залежить від рішень партнерів, міжнародних програм та виконання Україною умов, до яких прив'язані окремі транші.
При цьому проєкт бюджету №16000 лише починає проходження усіх необхідних процедур у ВРУ. Під час першого та другого читань його доходи, видатки й окремі джерела фінансування ще можуть бути переглянуті. Остаточно зрозумілою конфігурація фінансування 2027 року стане після домовленостей із ключовими міжнародними партнерами та ухвалення парламентом остаточної редакції держбюджету.
Нагадаємо
Днями президент України Володимир Зеленський закликав депутатів позитивно голосувати за сім законопроєктів для фінансування дефіциту бюджету та наголосив на потребах оборони.
