Україна входить у новий опалювальний сезон із більш підготовленою енергосистемою, але й із новими військовими загрозами. росія нарощує виробництво балістичних ракет, змінює тактику ударів та готується до масштабніших атак по критичній інфраструктурі. Водночас українська енергетика вже значно стійкіша, ніж два роки тому. Чого чекати взимку, в ексклюзивному коментарі УНН розповіли військовий експерт Олександр Коваленко та експерт з енергетики Станіслав Ігнатьєв.
Головна небезпека цієї зими – не відключення, а нова тактика росії
Попри те, що українська енергосистема поступово адаптувалася до війни, росія також зробила власні висновки після попередніх кампаній. Саме тому цього року головний ризик полягає не стільки у повторенні сценарію 2022 чи 2023 років, скільки у зміні характеру атак.
Я погоджуюся, що ця зима стане дуже серйозним випробуванням. росіяни вже зрозуміли наші слабкі місця. Вони знають, куди бити, і зараз масштабують застосування саме балістичного озброєння. Крім того, вони поступово переходять до використання більшої кількості реактивних дронів. Саме це стає для них пріоритетом
– сказав УНН військовий експерт Олександр Коваленко.
Водночас енергетичний експерт Станіслав Ігнатьєв наголошує, що сам по собі прогноз про "найважчу зиму" не є безальтернативним.
Говорити вже зараз, що майбутня зима автоматично стане найважчою за весь період повномасштабної війни, було б передчасно. Багато залежатиме від інтенсивності та характеру російських ударів. Але українська енергетика вже не є тією, якою вона була восени 2022 року
– зазначив він.
Чи вистачить Україні Patriot
Одним із ключових питань залишається дефіцит протиракет для боротьби з балістикою. За словами Коваленка, навіть кількасот ракет PAC-3 не вирішують проблему стратегічно.
Якщо говорити про 300 протиракет, то за нинішніх темпів використання росіянами балістики цього вистачить приблизно на місяць захисту Києва від масованих ударів. Ми бачимо, що росія вже використовує понад сто балістичних ракет на місяць, і ця цифра лише зростає
– пояснив він.
Експерт наголошує, що ставка лише на ППО є недостатньою.
Перехоплення балістики – це пасивна оборона. Ми повинні працювати і над активною – знищувати виробництва, логістику, створювати можливості для ударів по пускових позиціях ще до запуску ракет. Це складно, але саме так можна суттєво зменшити загрозу
– відзначив Коваленко.
Українська енергетика вже навчилася працювати під ударами
Якщо військова загроза зростає, то сама енергосистема сьогодні значно стійкіша, ніж кілька років тому. Ігнатьєв зазначає, що за час війни вдалося провести величезну роботу.
Частину критично важливих об’єктів вдалося краще фізично захистити. Значно покращилися можливості аварійного ремонту. Накопичено резерви обладнання. Дуже важливим фактором стала децентралізація генерації – це газопоршневі установки, когенерація, резервні котельні, сонячна генерація для критичної інфраструктури та системи накопичення енергії. Саме це робить систему набагато гнучкішою
– пояснив експерт.
Однак повністю захистити енергетику неможливо.
Найбільшою проблемою залишаються магістральні мережі, великі підстанції та високовольтна інфраструктура. Це об’єкти, які фізично неможливо швидко замінити або приховати. Крім того, частина обладнання вже працює практично на межі свого ресурсу після численних ремонтів
– додав Ігнатьєв.
Чому Захід не може просто передати більше ракет
За словами Коваленка, проблема полягає не лише у політичних рішеннях.
Партнери самі дуже обмежені виробничими можливостями. росія виробляє приблизно три балістичні ракети "Іскандер-М" на добу – це близько тисячі на рік. Для їхнього перехоплення Україні потрібно щонайменше дві тисячі PAC-3. Але Lockheed Martin виробляє близько 700 таких ракет на рік, а японська Mitsubishi – приблизно 70. Для розуміння, 70 протиракет – це запас лише на одну ніч масованої атаки по Києву
– пояснив він.
Саме тому, зазначає експерт, рішення про локалізацію виробництва в Україні може стати одним із найважливіших для безпеки країни.
Ліцензія на виробництво Patriot – шанс, але не миттєве рішення
Коваленко наголошує, що навіть після отримання американської ліцензії швидкого результату очікувати не варто.
У найоптимістичнішому випадку, якщо не буде бюрократичних перепон, перші ракети українського виробництва можуть з’явитися приблизно через пів року. Але це буде малосерійне виробництво. Ніхто не почне одразу випускати сотні чи тисячі ракет
– сказав він.
Втім у довгостроковій перспективі це може докорінно змінити ситуацію.
Якщо ми зможемо хоча б вийти на рівень 700–800 протиракет на рік, це вже буде дуже серйозний результат. Україна стане лише другою країною після Японії, яка вироблятиме такі ракети за американською ліцензією
– додав експерт.
Виживе не лише енергетика – якщо підготуються всі
Ігнатьєв переконаний, що успішне проходження зими залежатиме не лише від держави.
Необхідно максимально завершити ремонтну кампанію, нарощувати розподілену генерацію, накопичувати резерви трансформаторів і кабельної продукції, посилювати захист енергетичних вузлів. Для місцевої влади головним завданням залишається автономна робота лікарень, водоканалів, котелень та інших критичних об’єктів
– сказав він.
Не менш важливою залишається і підготовка громадян.
Людям варто вже зараз перевірити зарядні станції, павербанки, автономне освітлення, запаси води, медикаментів та продуктів. Для багатоквартирних будинків бажано завчасно вирішити питання резервного живлення насосів, систем опалення та освітлення місць загального користування
– підсумував Ігнатьєв.
"Енергоатом" готується до зими — коли завершать ремонти енергоблоків09.07.26, 16:33 • 2397 переглядiв
