Російські атаки та блокада портів коштуватимуть Україні $6,6 млрд. Крім того, економіка знову значно сповільниться, а ціни на харчі та предмети першої потреби – зростуть, бо на них тиснутимуть темпи знецінення грошей, повідомляє УНН із посиланням на прогноз від Національного банку України (НБУ).
За оцінками регулятора, посилення російських обстрілів у третьому та четвертому кварталах поточного року вже стало одним із ключових чинників погіршення економічної динаміки. Руйнування виробничих потужностей, пошкодження складів, обмеження морських перевезень та вимушена перебудова логістичних маршрутів одночасно скорочують обсяги виробництва, стримують експорт і збільшують витрати підприємств.
У Нацбанку наголошують, що наслідки цих процесів не обмежаться 2026 роком. Частина негативного впливу на економічну активність та споживчі ціни збережеться і протягом наступного року.
Промисловість і торгівля: де економіка зазнає найбільших втрат
Найвідчутнішого удару, за оцінками НБУ, зазнала металургійна галузь. Зупинення найбільших металургійних підприємств знизить показник реального ВВП у 2026 році на 0,7 відсоткового пункту. Також зупинка роботи промислових гігантів негативно позначиться на цілій низці пов'язаних галузей. Зокрема, погіршення на собі відчують постачальники сировини, транспортні компанії та підприємства, що забезпечують виробничі процеси. Крім того, через скорочення замовлень з боку металургійних підприємств зменшиться попит на товари та послуги інших секторів економіки. Тому прямі наслідки руйнування промислових об'єктів доповнюються вторинними втратами, що поширюються на суміжні галузі.
Окремою проблемою стали російські удари по торговельній та складській інфраструктурі. Їхній негативний вплив на реальний ВВП у Нацбанку оцінюють у 0,3 відсоткового пункту. Пошкодження логістичних центрів та складських приміщень змушує компанії змінювати маршрути постачання, шукати нові площі для зберігання продукції та перерозподіляти товарні запаси. Це створює додаткові витрати для бізнесу, які згодом можуть закладатися у кінцеву вартість товарів.
Загалом сукупний негативний ефект від посилення російських атак та блокування портів у другій половині року оцінюється у 1,9 відсоткового пункту реального ВВП. Йдеться про втрату потенційного економічного результату порівняно зі сценарієм, за якого цих руйнувань та обмежень не було б.
Україна втратить $6,6 млрд у зовнішній торгівлі
Одним із найсерйозніших наслідків російських атак стало погіршення можливостей українських експортерів. За прогнозом Національного банку, сукупні втрати зовнішньоторговельного балансу становитимуть 6,6 млрд доларів. Найбільша частина цієї суми пов'язана з обмеженням роботи морських портів, через які традиційно здійснюється значна частина українського експорту. Зокрема, блокада портів призведе до скорочення вартісних обсягів експорту сільськогосподарської продукції на 4,6 млрд доларів.
Для аграрного сектору морські перевезення мають особливе значення через великі обсяги продукції, яку необхідно постачати на зовнішні ринки. Перенаправлення вантажів альтернативними маршрутами ускладнює логістику, збільшує транспортні витрати та обмежує можливості експортерів.
Не менш відчутними будуть наслідки для металургії. Через зупинення найбільших підприємств Україна недоотримає близько 1 млрд доларів від експорту металопродукції. Крім того, скорочення внутрішнього виробництва металів спричинить необхідність збільшення імпорту для покриття дефіциту на українському ринку. Додаткові витрати на імпорт НБУ оцінює приблизно у 400 млн доларів. Ще близько 600 млн доларів становитимуть втрати від скорочення експорту залізної руди.
Продукти, ліки та побутова хімія: як обстріли впливають на ціни в магазинах
Російські атаки також позначаються безпосередньо на витратах українських споживачів. За оцінками Національного банку, наслідки обстрілів додадуть до річної інфляції приблизно 0,7 відсоткового пункту. При цьому подорожчання зачіпає значну частину споживчого ринку. У регуляторі підрахували, що прямий або опосередкований вплив атак поширюється приблизно на 40% споживчого набору з урахуванням ваги відповідних товарів у структурі індексу споживчих цін.
Найбільше ціновий тиск відчувається у продовольчому сегменті. Майже дві третини додаткового інфляційного ефекту припадає саме на їжу. Передусім ідеться про товари, для зберігання та транспортування яких необхідно підтримувати визначений температурний режим. Це продукція так званого "холодного ланцюга постачання". Пошкодження складської інфраструктури, ускладнення перевезень і порушення звичних маршрутів доставки збільшують витрати на забезпечення належних умов зберігання таких товарів. Відповідно, додаткові витрати поступово відображаються у роздрібних цінах.
Серед непродовольчих товарів найбільший вплив подорожчання логістики Нацбанк фіксує у таких категоріях:
- побутова хімія та засоби особистої гігієни;
- побутова техніка;
- товари для дому;
- лікарські засоби.
Окремим чинником інфляції стало фізичне знищення товарних запасів унаслідок російських ударів. Коли підприємства втрачають продукцію, яка вже перебувала на складах, пропозиція відповідних товарів на ринку тимчасово скорочується. За незмінного або відносно стійкого попиту це створює додатковий тиск на ціни.
Чому ціни можуть залишатися високими навіть після відновлення складів
Попри очікуване послаблення окремих чинників інфляції, Нацбанк звертає увагу на довгострокові наслідки перебудови логістики.
Після руйнування великих складських комплексів підприємства змушені переходити до більш децентралізованих схем зберігання та постачання продукції. Замість концентрації значних товарних запасів в одному логістичному центрі компанії можуть розподіляти їх між кількома меншими об'єктами. Такий підхід зменшує ризик втрати всіх запасів унаслідок одного удару, однак водночас потребує додаткових витрат.
Для бізнесу це означає необхідність оплачувати більшу кількість складських приміщень, організовувати складніші маршрути доставки та здійснювати перевезення меншими партіями. Відтак навіть після відновлення знищених товарних запасів собівартість постачання окремих категорій продукції може залишатися вищою, ніж до посилення атак.
Що очікує українську економіку у 2027 році
У НБУ попереджають, що негативний вплив російських обстрілів на економічну активність та інфляційну динаміку відчуватиметься і наступного року. Йдеться про наслідки безпосереднього руйнування виробничих потужностей та обмеження експортних можливостей, зростання логістичних витрат та необхідність адаптації підприємств до нових умов роботи.
Національний фінансовий регулятор попереджає: навіть за поступового відновлення постачання товарів бізнесу знадобляться додаткові ресурси для відбудови пошкодженої інфраструктури, відновлення виробництва та перебудови ланцюгів постачання. Водночас послаблення економічної активності впливатиме і на внутрішній попит. Скорочення виробництва, погіршення фінансових результатів підприємств та збільшення витрат можуть обмежувати можливості бізнесу розширювати діяльність та інвестувати.
У таких умовах економіка одночасно стикається з двома проблемами: уповільненням виробництва та збереженням підвищеного цінового тиску.
Як реагуватиме Національний банк
З огляду на посилення інфляційних ризиків НБУ планує зберігати достатньо жорсткі монетарні умови.
Основним завданням регулятора залишається стримування інфляції та поступове повернення її до цільового рівня 5%. Для цього Національний банк прагне підтримувати привабливість гривневих заощаджень та зберігати контрольованість інфляційних і курсових очікувань. Збереження достатньої дохідності гривневих інструментів має стимулювати населення та бізнес утримувати заощадження у національній валюті.
Нагадаємо
НБУ прогнозує падіння ВВП на 0,4% і інфляцію 12,5% у 2026 році. Збитки атак для економіки та цін відчуватимуться й у 2027 році.
