11 листопада 2022 року Херсон зустрічав українських військових із прапорами, квітами та сльозами радості. На площі Свободи люди обіймали захисників і співали гімн. Через чотири роки місто знову згадує день звільнення, але його повсякдення визначають обстріли, атаки дронів, евакуація та відновлення пошкоджених мереж.
До повномасштабного вторгнення у Херсоні проживали майже 300 тисяч людей. Станом на 10 листопада 2026 року, за оцінкою міської військової адміністрації, залишаються близько 65 тисяч.
УНН розповідає, як місто пройшло шлях від тріумфу деокупації до життя поруч із фронтом і чому повернення українського прапора не означало завершення випробувань.
Листопад 2022 року: як Херсон повернувся під український прапор
Російські війська захопили Херсон на початку березня 2022 року. Він став єдиним обласним центром, який росія після початку повномасштабного вторгнення. Попри тиск окупаційної адміністрації, жителі проводили проукраїнські мітинги, допомагали підпіллю й передавали інформацію українським силам. За це містян незаконно затримували, переслідували й катували.
Восени 2022 року ЗСУ розгорнули контрнаступ на півдні. Удари по мостах, складах і шляхах постачання послабили російське угруповання на правобережжі Дніпра. 9 листопада командування рф оголосило про відступ, який став результатом тривалих дій українських військових. 11 листопада Сили оборони увійшли до Херсона. Жителі міста діставали прапори, сховані під час окупації, та зустрічали захисників на площі Свободи.
Місто залишилося без стабільного зв’язку, води й світла. Відступаючи, російські підрозділи підірвали ділянки Антонівського мосту, замінували низку об’єктів. Українські правоохоронці розпочали стабілізаційні заходи й розмінування. А 14 листопада звільнений Херсон відвідав президент України Володимир Зеленський.
Радість змінилася обстрілами: чому звільнений Херсон залишився небезпечним
Російська армія відійшла на лівий берег Дніпра, звідки продовжила атакувати Херсон. Відстань до ворожих позицій на окремих ділянках невелика, тому житлові квартали, прибережні райони й дороги опинилися під артилерійським та мінометним вогнем.
Місцева влада регулярно повідомляє про цілеспрямовані атаки дронів на цивільні автомобілі, громадський транспорт і людей на вулицях, а також про дистанційне мінування. Антидронові сітки й захисні конструкції стали частиною міського пейзажу, хоча повністю убезпечити людей вони не здатні. Лише в жовтні 2026 року, за даними міської військової адміністрації, у Херсонській громаді через російські атаки загинули восьмеро людей, ще 135 дістали поранення, серед них — восьмеро дітей.
Ба, більше: вранці 11 листопада керівник ОВА Олександр Прокудін повідомив: за попередню добу війська рф атакували 35 населених пунктів області. Одна людина загинула, троє поранені; пошкоджені будинки та супермаркет.
Місто, з якого виїхали сотні тисяч: що сталося з населенням Херсону
За словами начальника Херсонської МВА Ярослава Шанька, у місті залишаються близько 65 тисяч жителів проти майже 300 тисяч до "великої війни". Родини виїжджали під час окупації та після звільнення, коли загроза обстрілів стала постійною. Евакуація триває, зокрема з небезпечних прибережних районів і населених пунктів громади.
Повсякдення під вогнем: як живе та працює Херсон
Попри критичну ситуацію з постійними ракетно-дроновими атаками та артилерійськими обстрілами противника, Херсон не припинив функціонувати. Після влучань комунальники лагодять водогони та електромережі, прибирають уламки, відновлюють пошкоджені об’єкти. Працюють медики, гуманітарні служби, аптеки, магазини.
Наразі одна з головних проблем міста — змога та бажання жити повсякденним життям, якому заважає кадровий дефіцит. Так, лише у міському водоканалі вакантною залишалася приблизно третина посад. Медичним закладам бракує вузьких спеціалістів, тому лікарі з інших регіонів працюють вахтовим методом. Однак, попри складні умови, у місті продовжують проводити операції та надавати необхідну допомогу хворим.
Змінилися в місті й освітні реалії. У Херсонській громаді школи через небезпеку працюють дистанційно. За даними, оприлюдненими навесні 2026 року, у херсонських школах навчалися понад 19 тисяч дітей, але лише близько 3,6 тисячі перебували у громаді. Для дітей, які залишилися, благодійні організації влаштовують окремі очні заняття в укриттях. Станом на кінець травня 2026 року у громаді були зруйновані 10 закладів освіти, ще 137 — пошкоджені.
Повсякденні рішення, які раніше були для херсонців майже непомітними, зараз стали питаннями безпеки та виживання: як доїхати до лікарні, чи можна виходити надвір, де отримати воду, що робити після чергового пошкодження мереж. Підтримувати звичне життя допомагають рятувальники, енергетики, комунальники, волонтери та підприємці, які залишилися працювати у місті.
Зруйнована інфраструктура та екологічна катастрофа: наслідки руйнування Каховської ГЕС для Херсонщини
6 червня 2023 року руйнування Каховської ГЕС спричинило масштабне затоплення територій нижче за течією Дніпра, зокрема кварталів Херсона та населених пунктів обох берегів. Українська влада й "Укргідроенерго" повідомляли, що греблю підірвали російські окупаційні війська. Частина мешканців втратила домівки, інші були змушені евакуюватися.
Вода пошкодила житло, дороги, комунікації та господарські об’єкти. Після її відступу залишилися забруднені території й додаткові ризики від вибухонебезпечних предметів. Руйнування греблі призвело також до спустошення Каховського водосховища, зміни водного режиму й значної шкоди екосистемам Нижнього Дніпра. Наслідки катастрофи не зникли зі спадом паводку. Відновлення мереж, житла та природного середовища потребує тривалої роботи, ускладненої бойовими діями й окупацією лівобережжя.
Річниця підриву Каховської ГЕС – як катастрофа змінила південь України06.06.26, 08:53 • 112186 переглядiв
Понад 55 тисяч правопорушень: яка ситуація зі злочинністю у звільненому Херсоні
11 листопада 2026 року Офіс генерального прокурора оприлюднив результати розслідувань: від початку повномасштабного вторгнення у Херсонській області зареєстрували понад 55 тисяч кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та основ національної безпеки України. За цими категоріями 1 999 людям повідомили про підозру, 819 осіб засудили.
Понад 52 тисячі правопорушень стосуються злочинів проти миру та безпеки людства, зокрема нападів на цивільних, незаконного позбавлення волі, катувань і жорстокого поводження. У цих провадженнях підозри отримали 350 осіб, засуджено 88. Ще понад три тисячі випадків належать до категорії злочинів проти основ національної безпеки, серед яких державна зрада й колабораційна діяльність.
За даними прокуратури, від початку великої війни в області загинули 47 дітей, 365 дістали поранення. До суду передали обвинувальні акти щодо 84 осіб у справах про примушування дітей навчатися за російськими освітніми стандартами. Звільнення Херсона дозволило слідчим отримати доступ до місць незаконного утримання людей та зібрати нові докази.
Реалії сьогодення: Херсон — звільнений, але лівобережжя залишається окупованим
Хоча Херсон і повернувся під український прапор, станом на осінь 2026 року росія продовжує утримувати значну частину лівобережжя, зокрема Олешки та Нову Каховку.
Становище людей на лівому березі також залишається тяжким. За оцінкою начальника ОВА Олександра Прокудіна, у листопаді 2026 року в Олешках перебували близько 1 300 жителів. Ще у 34 населених пунктах лівобережжя гуманітарна ситуація критична, у 58 — складна. Населення потерпає від нестачі води, електроенергії, газу, продуктів і труднощів з отриманням допомоги.
Наприкінці жовтня — на початку листопада 2026 року за підтримки Першої Леді США Меланії Трамп вдалося організувати та втілити в життя гуманітарну місія в Олешках, заради якої на певний час навіть оголосили "режим тиші".
Майже 800 людей евакуювали у межах місії в Олешках – Меланія Трамп02.11.26, 08:50 • 5213 переглядiв
У будь-якому разі, як зазначає велика кількість українських експертів, майбутня безпека Херсона міцно пов’язана з ситуацією на протилежному березі Дніпра, яка ще дасться херсонцям взнаки.
Четверта річниця звільнення: як Херсон згадує 11 листопада 2022 року
11 листопада 2026 року представники влади, військові, рятувальники й поліція поклали квіти до меморіалу в Бузковому парку. У березні 2022 року там відбувся нерівний бій захисників міста з російськими військовими. Сьогодні це місце нагадує про тих, хто загинув під час оборони Херсона.
Начальник міської військової адміністрації Ярослав Шанько у своєму зверненні подякував Силам оборони.
Я вдячний Збройним Силам, які повернули Херсону та його жителям свободу
– сказав він.
Шанько також вшанував полеглих і висловив надію на визволення інших окупованих населених пунктів області.
Чотири роки тому площа Свободи була заповнена людьми, які святкували повернення українського прапора. Тепер річниця поєднує вдячність захисникам із пам’яттю про загиблих і розумінням того, яку велику ціну довелося заплатити за звільнення Херсона.
