Річниця початку АТО/ООС: що важливо пам’ятати про 9 років опору Росії, які загартували ЗСУ перед великим вторгненням

13.04.2023, 09:00 • 26 •

Дев’ять років тому, 13 квітня 2014 року, в.о. президента України Олександр Турчинов оголосив про початок антитерористичної операції (АТО) на Донбасі. Так Україна відреагувала на вторгнення російських підрозділів до східних областей України, яке згодом переросло в повномасштабну війну, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.ua.

За день до цього, 12 квітня 2014 року, російські диверсійні загони під командуванням полковника ФСБ у відставці Ігоря Гіркіна силою взяли під контроль управління МВС у Слов’янську та Краматорську, розпочавши аналогічний наступ в інших населених пунктах Донбасу. Зокрема загін під командуванням Ігоря Безлера спробував захопити Горлівку.

Кількома днями раніше, 7 квітня, проросійські маріонетки захопили будівлю облдержадміністрації в Донецьку, заявивши про створення в регіоні квазідержави — «Донецької народної республіки». Того ж дня у Харкові в аналогічний спосіб проголосили «ХНР» (яка, щоправда, проіснувала лише добу).

У відповідь на ці події 13 квітня 2014 року Олександр Турчинов оголосив про початок АТО без запровадження воєнного стану — наприкінці травня в Україні мали відбутися вибори президента, які було б неможливо провести за таких умов.

«Ми робили все, аби уникнути людських жертв. Але ми готові дати відсіч всім спробам вторгнення, дестабілізації та терористичним діям зі зброєю в руках. РНБО прийняла рішення розпочати широкомасштабну антитерористичну операцію із залученням Збройних сил України. Ми не дамо Росії повторити кримський сценарій у східному регіоні України», — заявив Турчинов 13 квітня 2014-го, закликавши підтримуваних Росією бойовиків скласти зброю.

Через два місяці, 26 травня 2014-го, новообраний президент Петро Порошенко зробив відому заяву про те, що АТО «не може і не буде тривати 2−3 місяці», а «має і буде тривати години». Однак за постійної підтримки «Л/ДНР» з боку РФ та прямої участі російських військ війна на сході України перетворилася на довготривалий конфлікт. З 30 квітня 2018 року формат АТО було змінено на загальновійськову Операцію об'єднаних сил (ООС). Командування операцією відтоді передали від СБУ до Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ.

Коли ж 24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне наземне вторгнення в Україну, то значна частина її зусиль була спрямована на дві цілі: швидке захоплення Києва та оточення українських військ на Донбасі у зоні ООС. Війська Західного військового округу РФ (тактичний знак Z), які наступали з боку Бєлгорода, Курська та Воронежа, мали вже в перші дні великої війни відрізати українські сили на Донбасі по лінії Лозова — Гуляйполе або ж Барвінкове — Велика Новосілка. Одночасно наступ з окупованих частин Донецької та Луганської областей обмежив би мобільність українських військових вздовж усієї лінії зіткнення в зоні ООС, сподівалися в Кремлі. Такими маневрами Генштаб РФ розраховував оточити до 50% усіх наявних на той час сил ЗСУ на початку вторгнення.

А учасники АТО/ООС стали головною ціллю репресій, тортур і вбивств російської армії на захоплених окупантами територіях України — від Київської області до сходу і півдня.

Утім, через майже 13 місяців великої війни. Росія так і не спромоглася захопити весь Донбас — попри те, що окупаційна армія відступила з півночі України, з правобережжя Херсонської області, та була розгромлена в Харківській і після цих поразок зосередила свої сили саме на сході України.

Слов’янськ і Краматорськ, з яких Росія намагалася розпочати силове захоплення Донбасу в 2014 році, вдалося повернути під контроль України вже того літа. Вони і досі залишаються вільними — багато в чому завдяки героїчній обороні Бахмута у 2022−2023 роках.

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у грудні 2022 року, вже під час повномасштабного вторгнення, в інтерв'ю The Economist підкреслював, що з восьми років АТО/ООС армія України винесла надважливі уроки для подальшої оборони.

«Усе, що ми робили, коли почалася масштабна агресія, — це реалізовували не лише знання, які ми вже мали у 2014 році, а й навички та досвід, які здобули з того часу. І найважливіший досвід, який ми мали і який практикуємо майже як релігію, це те, що росіян і будь-яких інших ворогів треба вбивати, просто вбивати, і головне, ми не повинні боятися це робити. І це те, що ми робимо», — сказав Залужний.

Важливі цифри і факти про АТО/ООС

За вісім років АТО/ООС до повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року на Донбасі загинули понад 13,3 тис. осіб, з яких понад 4,2 тис. українських військових (лише за офіційними даними ООН). Після «замороження» лінії фронту бойовики «Л/ДНР» за підтримки росіян утримували близько 18 тис. кв. км на Донбасі (майже 3% усієї території України), а разом з анексованим Кримом Росія захопила 45 тис. кв.м українських земель (7,5% території України).

Найбільшою одномоментною втратою сил ЗСУ на початку АТО стало збиття українського транспортного літака Іл-76 в Луганську у червні 2014 року, коли загинули 49 осіб на його борту (9 членів екіпажу та 40 десантників).

Іловайська операція, яка тривала з 7 по 31 серпня 2014 року, стала періодом найважчих втрат для ЗСУ в перший рік АТО. Відповідно до даних Національного військово-історичного музею, у ці дні загинуло 368 українських бійців, кілька десятків довгі роки вважалися зниклими безвісти. З усіх загиблих бійців понад 250 українських військових були розстріляні росіянами під час виходу з оточення так званим «зеленим» коридором — у подальшому ці події та підступні дії РФ стали відомі як Іловайський котел. У розстрілі сил ЗСУ тоді брали участь військові 331-го парашутно-десантного Костромського полку ЗСУ РФ (98-ма повітряно-десантна дивізія) — навесні 2022 року саме цей полк було розгромлено під час оборони Києва, зокрема в боях за селище Мощун.

Оборона Донецького аеропорту, яка тривала від першого бою за летовище (26 травня 2014 року) до 22 січня 2015-го, стала найдовшою операцією за участі добровольців і сил ЗСУ за дев’ять років АТО/ООС. Саме ці 242 дні увічнили героїзм українських військових як «кіборгів».

За вісім років війни проти сил РФ на Донбасі (до 2022 року) українська сторона неодноразово намагалася домовитися про припинення вогню в зоні конфлікту, однак бойовики «Л/ДНР» та окупаційні російські війська щоразу зривали такі домовленості. Перемир’я намагалися оголосити понад десять разів, більшість із них мали б стати «повними і безстроковими». Більшість спроб укласти перемир’я було досягнуто після переговорів у мінській ТКГ чи внаслідок контактів у нормандському форматі.

До початку вторгнення Росії у 2014 році Збройні сили України нараховували близько 140 тис. осіб, тоді як після восьми років війни з РФ чисельність ЗСУ зросла до майже 250 тис. осіб (з урахуванням цивільних працівників). До 24 лютого 2022 року в Україні країні нараховувалося понад 400 тис. осіб, які отримали статус учасника бойових дій (УБД) — з-поміж осіб, які захищали територіальну цілісність України і брали участь в АТО/ ООС.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube

NV.ua

Повідомити про помилку – Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки